І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон. (Від Луки 19:1)
Ісус ввійшов і переходив…
Ісус був у дорозі, Він йшов, Він був у русі, а не залишався вдома.
…через Єрихон
Через Єрихон? Це ж прокляте місто. Туди не йдуть! Єрихон – місто злочинців, грабіжників, повій, грішників. Але не дивлячись на це, Ісус пішов туди. Християни хочуть іти у святі місця: на служіння, християнські конференції, семінари, концерти. Але у цьому світі багато поганських, неприємних місць, куди християни не ходять. До алкоголіків, наркозалежних, бомжів, циган, мусульман, буддистів, православних – до них християни не йдуть євангелізувати, це негоже. Але Ісус пішов через Єрихон.
Не дуже щиро перед Богом йти служити у приємні нам місця чи до приємних нам людей. Але Ісус йшов до усіх. Нашим Єрихоном може бути теща, невістка, рідний брат, будь-яка людина, якій служити нам неприємно, служіння кому для нас є справжнім викликом. Нашим Єрихоном може бути наш начальник. Або професори з університету, політики, багатії.
Єрихон кожного християнина – люди, яким незвично, не прийнято євангелізувати, але голос Божий каже про Господнє бажання послужити і їм. Адже «Син Людський прийшов, щоб спасти загинуле» (Матвія 18:11), і ми його послідовники маємо сповіщати про Його любов усім, навіть тим, з ким спілкуватися нам страшно або неприємно, або незвично.
…переходив через нього
Ми повинні проходити до кінця наше неприємне «місто», справу служіння не тільки починати, а й продовжувати і закінчувати. Тому що «хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!» (Матвія 24:13)
Згідно проповіді Вальдемара Сардачука
у церкві «Філадельфія»,
листопад 2015 року.
Редактор: Киричик Діана