1 Сол. 1:2-10.
- Як ви визначаєте, що людина сильна вірою, а її слова – це не пустий звук? (важливо дивитися на практичне життя цієї людини)
- Віра має дію (вірші 2-3).
- Чому Павло постійно пам’ятав про Солунську Церкву? (вони проявили віру в дії – працю любові)
- Чому віра повинна супроводжуватися ділами? (бо віра без діл мертва)
- Терпіння в стражданнях – демонстрація віри. Легко говорити про віру в комфорті, але треба також проявляти її у випробуваннях.
- Наведіть місця з Біблії, в яких говориться, що віра випробовується у стражданнях? (1Пет.1:6-7; 1 Кор.3:13; )
- Як віруюча людина повинна проходити страждання?
- Сильна віра завжди шукає взірець (вірш 6).
- Чи передбачає Біблія, що сильний у вірі християнин вже не потребує Церкви чи бути комусь (служителям) підзвітним? (ні)
- З кого брали приклад солуняни? (Павла і Ісуса Христа)
- Практична віра стає прикладом для інших (вірші 7-8).
- Чи є християни, які позитивно вплинули на вас своїм прикладом віри?
- Переміна світогляду, відвернення від ідолів (вірш 9).
- Як впливає віра на цінності і пріоритети та навпаки?
- Очікування приходу Ісуса Христа (вірш 10).
- Якщо людина очікує приходу Ісуса, як це впливає на її життя? (в її житті немає місця ідолам, вона не прив’язується до земного життя і благовістить іншим про Христа.
Для визначення правдивої віри важливе внутрішнє свідоцтво – що про людину говорять в церкві, зовнішнє свідоцтво – що говорять інші церкви і служителі.
Висновок: наша віра має бути сильною і практичною.