Духовний закон
Галатам 6:7-8. Закон сіяння і жнив – це Божий закон. Він діє не залежно від того чи вірить людина в це, чи ні. Наші вчинки, слова, ставлення до інших людей – це те насіння, яке ми сіємо у своє життя.
«Не обманюйтеся…» – Бога обманути не можливо. Він бачить все що ми робимо, кажемо, наші мотиви, тому віддасть кожному за його вчинками.
«Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне.» Сіємо добре – пожнемо добре, сіємо погане – пожнемо погане. Сіємо тілесне – пожнемо тілесне, сіємо духовне – пожнемо духовне. Сіємо трішки – пожнемо багато (тридцять, п’ятдесят, сто крат). Між сіянням і жнивом проходить певний час, різний за тривалістю.
Як людина сіє у своє життя? Наведіть приклади.
В чому різниця між тілесним і духовним сіянням? Які плоди дають ці посіви?
Які ще аспекти цього духовного закону ви знаєте?
Дія закону в Старому заповіті на прикладі Давида
1. Посів Давида
Бог любив Давида. Він був мужем по серцю Бога. Але те зло, яке він посіяв, він пожав.
2 Самуїла 11:1-27; 12:1-19
Бог зробив сильним Давида, дав йому багато народів, зміцнив його царство і Давид перестав пильнувати за своїм серцем, вчинив гріх. Урію Хітиянина вбив мечем Аммонових синів, а його дружину забрав собі. Ми маємо завжди пильнувати та молитися, щоб не впасти в спокусу (Марка 14:38).
Давид побачив роздягнену жінку, що купалася. Через очі прийшло бажання, а бажання породило гріх. Ми повинні пильнувати, що ми дивимося, слідкувати за чистотою інформації, яку ми споживаємо через наші очі. Це один з елементів нашого пильнування над собою.
Те, що зробив Давид, було зле в Божих очах. Давид зневажив Закон Божий і Бога, вчинив лукавство, перелюб, зраду, горе і смерть. Все це він посіяв у своє життя. Один нерозкаяний гріх Давида потягнув за собою інші. Якщо ми ховаємо гріх і не каємося в ньому, це призведе до ще більших гріхів і духовної смерті.
Бог через Свою любов і милість, посилає до Давида пророка, щоб він викрив його гріх і дати йому можливість покаятися.
Давид в притчі не впізнав себе. Коли людина грішить, її духовні очі стають сліпі.
Давид засудив багача з притчі, засудивши тим самим себе. Ми часто дуже справедливі до інших, а до себе дуже милостиві, не здатні справедливо оцінювати свої вчинки. Не судімо інших, але досліджуймо своє серце!
Давид сказав, що багач із притчі повинен вчетверо заплатити бідняку (бо це по Закону так). Це ж і збулося в житті Давида.
2. Жнива Давида
Давид покаявся у своєму гріху і Бог простив йому, подарувавши життя (2 Самуїла 12:13), але плід свого вчинку Давиду довелося пожати вчетверо – чотири овечки.
Першою овечкою стало дитя народжене від Вірсавії, воно померло (2 Самуїла 12:15-19).
Другою овечкою стала дочка Тамара, яку зґвалтував його син Амнон (2 Самуїла 13:1-21). Давид сам привів Тамару до Амнона. Як Давид використав Урію, так Давида використав Амнон. Якщо хтось обманює іншого, прийде час – обманять і його.
Третя овечка – Амнон, Авесалом вбив його в помсті за Тамару.
Четверта овечка – Авесалом. Він повстав проти батька і збезчестив Давидових жінок. Давид зробив це потай, а Авесалом перед всім Ізраїлем (2 Самуїла 12:11-12).
Весь час, доки Давид був царем, він постійно воював (2 Самуїла 12:10).
Те, що Бог нас любить і прощає, не відміняє закон сіяння і жнив.
Чому Давид, знаючи Закон Божий, вчинив гріх?
Що допомагає вам пильнувати за собою, щоб не грішити?
Чому Давид не покаявся в тому, що вчинив, відразу, а жив з Вірсавією як нічого не відбулося?
Чому нам важливо каятися відразу, як вчинили гріх?
Чому нас може навчити ця історія з Давидом?
Наведіть приклади дії закону сіяння і жнив зі свого життя, в тому числі коли сіяли добро.
Дія закону в Новому заповіті
Якщо ми діти Божі, і Бог нас любить, це не означає, що закон «Сіяння і жнив» не буде діяти у нашому житті.
1 Петра 3:9-10
Бог вчить нас не відповідати злом, навіть, якщо нам роблять зло. Людина, яка чинить нам зло, вона сіє це у своє життя. Якщо ж ми відповідаємо їй тим же, ми сіємо зло у своє життя.
Якщо ми не прощаємо, зневажаємо, судимо, лихословимо, обманюємо, зраджуємо – це посів у наше життя, з нами будуть чинити так само.
Якщо будемо прощати, поважати, любити, благословляти, ми будемо благословенні від Бога. Ми покликані нести людям благословення.
Що ми посіємо, то і пожнемо – це Закон Божий.
Хоч Давид був муж по серцю Бога, але коли він посіяв зло, він зібрав багато горя в своєму житті.
Коли ми каємося і приходимо до Бога, Він багато жнив з нашого попереднього посіву прибирає. Це милість Його. Але якщо ми вже діти Божі, а продовжуємо сіяти зло, то обов’язково пожнемо.
Чи може Бог відмінити для нас жнива того поганого, що ми сіяли? (якщо є покаяння – так, але не у всіх випадках. Краще Бога не спокушувати)
Приклад: якщо ми когось образили, що потрібно робити, щоб не жати це у своєму житті? (покаятися перед Богом, покаятися перед людиною, відшкодувати людині втрату, яку ми заподіяли, якщо таке мало місце. Але не завжди людина може простити, особливо, якщо невіруюча, і можуть бути жнива)
Як ми повинні чинити щодо людини, яка робить нам зло? Чому?
Якщо людина довго чинить зло, а в її житті все добре, чи означає це, що для неї закон не діє? (ні, між сіянням і жнивами часто проходить певний час, це можуть бути десятки років)
Висновки: Закон сіяння і жнив – це Божий закон і він діє для всіх людей. Нерозкаяний гріх тягне за собою інші гріхи. Ми повинні пильнувати за собою і нікому не віддавати злом за зло, бо це посів у наше життя.