Плід духу – це підсумок присутності й діяльності Святого Духа в житті духовно зрілих віруючих, суть його розкритий у Гал. 5:22-23.
Як проявляються плоди?
- Наші старання Мт 11:12, 2Пет 1
- Молитва про допомогу Духа Святого
- Покірність Духу Святому
В Гал.5:22 Павло перераховує 9 із них, які ми можемо поділити на три групи:
- перша (по відношенню до Бога) – любов, радість, мир;
- друга (по відношенню до оточуючих) – довготерпіння, добрість, милосердя;
- третя група (відноситься до особистого християнського життя) – віра, лагідність, здержливість;
(а) Любов — внутрішнє розположення.
(б) Радість — результат усвідомлення Божої любові.
(в) Мир — внутрішній спокій.
(г) Довготерпіння — терпіння в випробуваннях
(д) Добрість — добре розположення до інших людей.
(е) Милосердя — доброчинність, доброта на ділі.
(ж) Віра — вірність, благонадійність (віра, вірність, довіра, впевненість). Це тлумачення на основі того, що ми говоримо про плоди праведної віри. Дух Христів – це в повноті плоди Духа Святого.
(з) Лагідність — м’якість, тихість и покірність. Це здібність переносити образи і зневаги без нарікання і незадоволення. Це велика сила під контролем. Чис. 12
(и) Здержливість — самоконтроль, повний контроль над старою природою.
Петро також подає перелік, де віра є тим фундаментом, на якому держиться все інше 2Петр.1:5-8.
(а) Старання — наполегливе застосування своїх талантів.
(б) Доброчинність – мужність і сміливість в поведінці заради добра.
(в) Поміркованість (Розсудливість) — вміння розрізняти, що потрібно робити в першу чергу, що є воля Божа. Еф 5:10, 17, Екл 8:5-6.
(г) Стриманість — самоконтроль, повний контроль над старою природою, яка проявляється.
(д) Терпіння — стійкість під час зневаг і спокусах ззовні.
(е) Благочестя — благоговіння перед Богом і відповідний образ життя, чистота і милосердя. Як 1:26, Ос 6:4
(ж) Братолюбство — любов до братів-християн Ів 13:34.
(з) Любов — до Бога і до всіх людей – всією душею, серце, розумом, силою.
Цей перелік відрізняється по побудові і змісту, від того, який дає Павло. Павло починає з любові, а Петро закінчує любов’ю. Павло починає з любові і вважає її першоджерелом всіх інших добрих плодів, тому що він подає нам духовну картину християнина на противагу ділам плоті. Петро стурбований зростом духовного характеру і тому він ставить віру в основу, на якій держиться вся будівля християнських добрих вчинків.
Окрім цих переліків, ми зустрічаємо і інші згадування плоду Духа.
- Віра.
(а) 1Кор.12:3 — “Тому то кажу вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: Нехай анатема буде на Ісуса, і не може сказати ніхто: Ісус то Господь, як тільки Духом Святим.”, — тут мається на увазі оправдуюча, спасаюча віра.
(б) 2Кор.4:13 — під “духом віри” мається на увазі не стільки оправдуюча віра, скільки надія на Господа в час недолі.
(в) 1Кор.12:9 — дар віри — це вища ступінь проявлення звичайної християнської віри, особливо для роблення чуд.
- Відродження
(а) Ів..3:5, 6, — народженя від Духа.
(б) Тит.3:5, — обновлення Святим Духом. Ланге вважає, що це тривалий процес, хоча саме слово це і значить, але враховуючи, що дієслово “спасені” стоїть в минулому часі, краще буде віднести обновлення до “відродження”.
- Духовне життя. Дух Святий робить і підтримує це життя(Ів.6:63); дає повноту життя тут і досконалість життя там(Рим.8:2, 6).
4. Посвячення самого себе Богу (1Кор.6:11). Тут слово “освятились” означає відділили себе, як посвячені Богу.
5. Освячення.
(а) 1Кор.6:11 — омились Духом — означає наші старання, в співпраці з Духом Святим.
(б) 1Кор.6:11 — оправдались (зробились праведними) Духом. В даному сполученні це дієслово вживається тільки один раз, при чому це саме ймовірне значення дієслова. Багато тлумачать це дієслово “об’явлені праведними”, але порядок слів у реченні навряд чи допускає таке трактування.
(в) Освячення Духа (1Пет.1:2; 2Сол..2:13). Чи описує це слово процес чи результат роботи Духа, – в любому випадку, – це плід Духа. Саме в цій формі визначається наше призначення і вибрання до спасіння.
(г) Переображення в образ Христа (2Кор.3:18).
(д) Праведність — як якість характеру, а також праведність зарахована (Мейер, Годе, Ланге, Моул). Перше значення підтверджується контекстом, який говорить про практичне життя християнина (в.16, 18, 19), а також словарним значенням слова. На користь другої думки говорить загальне використання Павлом цього слова. (Див.Рим.8:4).
(е) Освячення Духом Святим (Рим.15:16).
- Перемога над гріхом.
(а) Гал.5:17; Рим.8:2. Ми схильні вважати, що ці вірші говорять про процес освячення, хоча д-р Ходж притримується іншої думки.
(б) Рим.8:13. Умертвлення Духом діл плоті.
- Сила для духовної боротьби. Еф.6:10.
- Уподіблення Христу. В Еф.3:19 говориться про “наповнення всякою повнотою Божою”, яка в Христі. (Кол.1:19; 2:9).
- Хоч ніде не сказано прямо, що це плід Духа, все ж неможливо пояснити молитву Павла в Еф.3:16-19 якщо не визнати, що твердження у чоловікові внутрішнім – це прямий результат укріплення Духом.
- В Кол.1:19 сказано, що у Христі знаходиться вся повнота Божества Еф.3:16-19, пояснюється тим, що ця повнота складається з Божих досконалостей – Його любові, Його пізнання, Його сили, Його благодаті, Його святості і т.д.
- Пізнання Божественної істини(1Кор.2:10, 14).
(а) В Еф.1:17 сказано про премудрість, яка знаходиться в постійному освітленні світлом відкриття, через що проходить зріст в премудрості і досягненні більш досконалого духовного бачення.
(б) В Ів..16:13 говориться про “всяку істину”, тобто мається на увазі повне пізнання тієї істини, що в Христі, повнота Божої істини.
(в) В Ів..14:26 сказано, що “Дух навчить вас усьому”, тобто правильного і істинного розуміння істини, яка в Христі.
(г) В 1Кор.2:15 говоритья, що “духовний судить про все” — тобто перше всього “про глибини Божі”(в.10), і по-друге, про діла життєві, для яких Д.Св. дає необхідний здоровий розсудок і розум.