- Пастором назвав себе сам Христос, – Ів.10,11.
- Служіння пастиря означає, що він:
а) Знає овець, – Ів.10,14.
– кличе їх по імені, – Ів.10,3.
б) Любить овець:
– душу кладе за вівці, – Ів.10,11.
- Перше, ніж сказати Петрові: “Паси вівці”, Христос запитав: “чи ти любиш Мене?”, – Ів.21,15.
і. без любові не можливо бути пастором, хіба наймитом.
в) Піклується про овець:
- Пасе та поїть отару, – Пс.22,1-2.
- Доїть та стриже.
- Вівця корисна ще при житті.
- Свиня – тільки після смерті.
– Водить правильними дорогами, – Ів.10,4; Пс.22,4.
- Охороняє, – Ів.10,28; Пс.22,4.
- Лікує, – Пс.22,3.
- Не як ветеринар.
- Пестить, тішить, – Пс.22,5.
- Шукає заблудлу, – Лк.15,4-7.
- Втомлену, хвору, знайдену несе на собі, – Лк.15,4-7.
- Шукає нових овець, – Ів.10,16.
г) Хоча у традиційному розумінні пастор, це пресвітер, але з Євангелії можна вивести думку, яка розширює поняття пастора:
- Дії 13,1, – невже в Антіохії не було ні одного пастиря?
- Одна церква може мати кілька пасторів, – Дії 20,17; 1 Пет.5,1-2.
- Порівняти: 1 Кор.12,28 з Єф.4,11, – в першому випадку благовісники, та вчителі упущені. Чому?
- Служіння благовісника подібне до апостольського.
- Служіння пророків та вчителів подібне до пастирського.
- Ким не являється ново заповітній пастор.
а) Ново заповітній пастор не є священиком.
- В Новому Заповіті ніде пресвітера, чи єпископа не називаються священиками.
- Назва “священики” відноситься до всіх віруючих, – 1 Пет.2,9.
- Освячує всіх тільки Первосвященик – Христос, – Євр.4,14.
- Поділ церкви на священство і мирян – гріх середньовіччя.
б) Він не є також і посередником між Богом та людьми.
- Христос – один Посередник, – 1 Тим.2,5.
в) Він не є заступником.
- Один Заступник, – 1 Ів.2,1.