Мтв. 26:26-28.
- Новий заповіт.
Старий і Новий Завіт – це аналогія старого і нового договору.
Завіт між Богом і людиною скріплений кров’ю. Старий заповіт (на єврейській мові “беріт”) означає узи скріплені кров’ю, стосунки, в основі яких життя і смерть. Пролиття крові вказувало на виключну значимість і серйозність уз, якими сторони пов’язують себе. Замінити кров не могли жодні, навіть найдобріші справи людини.
Згідно Старого заповіту, плата за гріх – смерть (Повт. Закону 24:16). Згрішити проти Бога – значить втратити життя. Людина мала померти за свої гріхи. Але Бог дав заміщуючу жертву – тварин. Люди повинні були приносити тварин в жертву замість себе. Проливати кров овець, волів ін.., щоб покрити свої гріхи. Але після принесення в жертву тварини, людина продовжувала грішити. Тому жертвоприношення повторювалися щорічно. Це продовжувалося до приходу Христа.
Євр. 8:6. Бог передбачив для нас кращий заповіт, “затверджений на кращих обітницях”, ніж старий, тому що його учасник – сам Ісус Христос.
Кров Нового заповіту – це не кров телят та козлів, а кров Христа. Вона очищує нашу совість від гріхів, від мертвих справ і робить нас здатними служити Богу (Євр. 9:14).
Люди Старого Заповіту мали Божий закон перед своїми очима, написаний на кам’яних скрижалях. Люди Нового заповіту мають Божий закон в своїх серцях через Духа Святого (Євр. 10:16). Щоб Він став частиною нас самих, нашою плоттю і кров’ю, нашою сутністю.
Хибні думки сучасного світу про Новий заповіт:
- остання воля помираючого;
- угода між рівними сторонами по типу: “ти мені – я тобі”.
Слово “заповіт” в Новому Заповіті (по-грецьки “діафекс”) – означає двосторонній договір, з переважанням відповідальності одного партнера; заповіт, союз, в якому тільки одна сторона має, що запропонувати, чи дати іншій. Ісус Христос уклав саме такий заповіт з людством, бо людина не має що дати Богу. Щоб цей заповіт почав діяти для конкретної людини, потрібно лише покаяння і віра в Бога.
Це коштувало Христу життя і потім перебування в “узах смерті”, в царстві смерті (Дії 2: 24). Це доводить безмежну любов Божу до нас (Римл. 8:32).
Чим відрізняється Новий заповіт від Старого?
Для чого Богу потрібно було укладати Новий заповіт?
Чого вартувало Ісусу укласти з нами Новий заповіт?
- Прощення гріхів (Мтв. 26:28).
У Старому заповіті слова “прощення гріхів” означали, що Бог прикриває гріх. Коли первосвященик входив у Святе Святих і кропив престол благодаті кров’ю ягнят, то вона покривала гріх від Божого погляду протягом одного року.
Гріх, як і раніше, залишався на людині, але Бог як би не бачив його більше. Він бачив кров того життя, яке було віддано за грішника. Людина була засуджена на смерть через вчинений гріх, але життя невинної тварини, відданої в жертву, стояло між людиною і гріхом, і суд відкладався. І так кожен рік.
Тепер усе змінилося. Гріх знищений, а не покритий! У Новому Завіті Бог є Той, Хто дає все і, насамперед, “прощення гріхів”. Ісус не сказав: “Це Моя кров, що проливається, щоб покрити гріхи”. Він сказав: “Це є Кров Моя, що за багатьох проливається на відпущення (прощення) гріхів”. Тут слово прощення означає “знищення”. Отже, Ісус сказав: “Я прийшов, щоб знищити ваші гріхи, раз і назавжди. “. Проблема гріха остаточно вирішена.
Івана 6:51-56. Чути таке слово – для євреїв було нечуваним відкриттям. Вище за людське розуміння. Це було щось страшне, нечуване для юдеїв.
Але юдеям був далекий і Новий завіт, і символічна мова Ісуса. Тому вони не зрозуміли того, що сказав Ісус: їм необхідно вступити в новий завіт із Ним, інакше вони не можуть жити духовним життям, яке Він уявляв – життям вічним.
Чи може Бог поставити у вину гріхи, в яких людина покаялася?
Чи повинна людина робити добрі справи, щоб бути прощеною Богом?
Що означають слова Ісуса “це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів”?
3) Учасники Нового заповіту.
До кого Ісус казав слова про спомин Його смерті і Новий заповіт? До учнів.
Ісус Христос дав заповіді Нового заповіту Своїм учням. Людина має дати свою згоду (покаятися і вірувати в Бога), щоб Новий заповіт почав діяти в її житті.
Ви не можете бути спасенними, поки ви не в заповіті з Христом. Ви не можете жити духовним життям, поки ви не в заповіті з Христом.
Для того, щоб залишатися в заповіті з Богом, ми маємо бути учнями Христа, слідувати за ним все своє життя.
Чи всі люди на Землі перебувають в завіті з Богом? Чому? Коли людина стає в завіті з Богом?
Чи має якусь відповідальність людина, перебуваючи в завіті з Богом?
Висновок: Бог через жертву та смерть Ісуса Христа уклав Новий заповіт з нами. Згідно цього заповіту, Бог прощає всі гріхи і дарує життя вічне людині, яка ввійде з Ним у завіт.