Iсая 41:10. Людині властиво озиратися назад в минуле, жалкуючи за тим, що там було. Але Бог вчить не робити цього. Чому?
- Жалкування за минулим життям /«Колись було краще»/
Числа 11:5-6. Єврейський народ згадував і жалкував за тим незначним, що мали в Єгипті – їжею. Але не пам’ятали свої страждання, що їхніх дітей там вбивали (Вих. 1:11-16 ). Бог хотів змінити систему їхніх цінностей, а вони думали лише про їжу.
Людина може оглядатися на своє минуле, жалкуючи за ним, що тоді якісь моменти були кращими. Але чи дійсно це так? Жалкування за минулим заважає їй побачити те добре, що вона має сьогодні, і що матиме в майбутньому.
Подібно до єврейського народу, Бог нас вивів із марного і гріховного життя (Єгипту), простив гріхи і дарував спасіння. Він щоденно з Нами і веде наше життя. Нас очікує надзвичайно прекрасна вічність з Богом. Чи можуть якісь земні речі з минулого заставити нас думати, що тоді було краще? Лукавий хоче, щоб ми жалкували за земним, за тим гріховним життям, яке він давав. Бог хоче, щоб ми цінували небесне, духовне, стосунки з ним більш над земне.
Якщо стає важче, це не означає, що було краще. Коли людина досягає ціль – може бути важче, але краще те, що зараз, бо ти стоїш на правильній дорозі, в правильному напрямку до Божої цілі. Не втрачай ціль і віру.
Луки 17:32-33. Дружина Лота була приліплена до земного, тому оглянулася. Це приклад для нас. Бог не каже, повністю зректися всього земного і не закликає до аскетизму, але це не повинно бути на першому місці. Ми завжди чимось жертвуємо – або земним заради духовного, або духовним заради земного. Це залежить від наших цінностей.
Перерахуйте, що стало кращим у вашому житті, коли ви прийшли до Бога?
Чи може жалкування за минулим гріховним життям бути проблемою для нашого духовного зростання і досягнення Божих цілей? Чому?
- Жалкування за минулим характером /“Раніше, я показав би…”/
Християнин не може використовувати методи гріховного світу, якими він користувався до покаяння. Ми маємо пам’ятати, що минулий наш характер – це стара людина. Бог не бажає, щоб ми поверталися до старого характеру.
Колосянам 3:8-10. Лукавий хоче, щоб ми поверталися до старого характеру. Може показувати нам, що старі методи поведінки були дієвіші. Але це не так. Старий характер руйнує нас і стосунки навколо. Ми маємо залишити наш гріховний характер, як старий одяг.
Не оглядайся на цей світ – його методи не працюють, це омана.
Чи відбулися зміни у вашому характері на краще після покаяння?
Чи проявляються риси старого характеру? Чому? Як ви з цим боретеся?
- Жалкування за втраченим /“Якби я був в минулому положенні”/
Буття 19:17, 26. Лотова дружина була прив’язана до того, що мала. Можливо шкодувала за втраченими можливостями, матеріальними цінностями, стосунками. Якщо вас не залишає минуле – значить воно для вас ще теперішнє.
Луки 9:61-62. Ісус знав серце цього чоловіка, що воно приліплене до земного життя. Серце, приліплене до земного, не годиться для Божого Царства. Іноді минуле не дає нам зробити крок вперед.
Филипʼянам 3:13. Не зациклюйся на втраченому, роби висновки і йди вперед. Сміливо йдіть вперед за Богом і Він благословить вас!
Проаналізуйте себе: чи є щось, що тримає вас в минулому і заважає рухатися вперед?
Що необхідно зробити, щоб звільнити своє серце від прив’язаності до минулого?
Висновки:
За чим не варто жалкувати:
- За минулим життям;
- За минулим характером;
- За втраченим.