- Заглиблюйся в Бозі
Бог інколи допускає посуху/випробування в наше життя, щоб ми навчились черпати сили з вічного.
Псалом 1:1-3.
Що відбувається з рослиною, коли вода ззовні перестає надходити? Вона корінням заглиблюється в надра землі. Приклад дерево пустелі — саксаул має дуже сильну кореневу систему – до 10 метрів вглиб. Ми, як дерево в посушливі часи, маємо заглиблюватися в Бозі, черпати «воду» не з тимчасового, а з вічного. Коли довго немає дощу і настає посуха, виживають ті рослини, в яких глибока коренева система. Так і ми повинні мати глибоке коріння в Бозі.
Ми, часом, в період посухи чекаємо дощу, швидкого вирішення нашої проблеми. Але Бог хоче, щоб ми вкорінювалися в Ньому, щоб навчились діставати духовні сили з Його джерел, які пролягають на глибині тісних взаємин з Богом. Якщо ми вкорінюватимемося і постійно будемо пробувати в Бозі, то будемо як те дерево, що росте при потоках вод (Псалом 1:3), і жодна посуха не буде страшна, тому, що життєві сили завжди будуть доступні для нас.
Що означає вкоренитися, заглибитися в Бозі? Як практично цього досягти?
Чому проблеми, випробування можуть сприяти нашому наближенню до Бога?
Поділіться своїм прикладом із життя, якщо такі є, як ви наблизились до Бога через випробування.
- Переводь погляд з тимчасового на вічне
1 Івана 5:13.
Ми повинні пам’ятати і нагадувати собі про надію вічного життя з Богом. Якщо збережемо віру до кінця, для нас все закінчиться чудово – тріумф з Христом.
Якщо порівняти життя із грою, то ми вже виграли в ній, бо наші імена записані на Небесах. Але потрібно виграти і поточну битву – щодня бути вірним Богу. При цьому, усвідомлення, що ми вже переможці має дати нам сил.
Луки 10:20.
Поточне — мінливе, небесне — вічне. Треба тішитись тим, що ти покаявся і з Богом.
Колосянам 3:2-4.
Втішайся тим, що твої гріхи прощенні, ти маєш вічне життя та майбутнє з Богом у Його Царстві, а сьогоднішні труднощі тимчасові. Неймовірність нашого життя з Богом недооцінена та її ще варто пізнати глибше.
«Якщо дивитись на світ, не буде кінця сумам. Якщо дивитись на себе, впадеш у депресію. Але якщо дивитись на Христа, здобудеш спокій» — ці слова належать Коррі Тен Бум, єврейціі, яка пройшла нацистські концтабори. Дуже важливо, куди саме спрямований наш погляд.
До филип’ян 4:11-13.
Мова про навичку. Це не те, що притаманно, а те, що набувається. Навичка бути задоволеним в різних обставинах формується в щоденному житті з Богом.
Навичка — бути не реактивним, а проактивним. Реактивний — ти реагуєш на поточне та це формує твій стан. Проактивний — це ти підтримуєш атмосферу радості, задоволення в собі. І навіть якщо втрачаєш — повертаєшся до нього. Приклад: Віктор Франкл, єврей в концтаборі, який сказав: «Першими ламались ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них — ті, хто не вірив в те, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань про те, що може чи не може статися». Що йому допомогло вижити — уявляв, що студентам розповість про те, як пройшов страждання.
В чому полягає добра звістка, яку Христос приніс людству?
Людина, яка покаялася та примирилася з Богом вже має вічне життя чи ще повинна його заслужити? В чому радість для християнина?
Як впливають на вас не виправдані очікування в земних (життєвих) справах? Як ви з цим справляєтеся?
Чи вдається вам бути радісним та задоволеним тим що маєте і в будь-яких обставинах?
Як розуміння цінності вічного впливає на нашу здатність бути радісними та задоволеними?
Висновки: нам щодня потрібні сили та ми, як християни, маємо черпати їх з вічності. З Христом ми вже є переможцями. Хай ця думка допомагає нам в сьогоденні. Коли ми втрачаємо мир та радість, давайте черпати сили у Бога та з вічності.