Луки 22:7-12. Ісус приходить туди, де місце готове, де Його чекають – прибране місце.
- Чиста кімната.
Наше серце стає чистою кімнатою, коли ми каємося в своїх гріхах перед Богом і приймаємо жертву Ісуса Христа. Цим ми зрікаємося старого життя (подібно як вимітаємо сміття з кімнати), довіряємо своє майбутнє в Божі руки і набуваємо праведності Христа.
Об’явлення 19:7-8.
Коли людина приходить до Христа, вона не повинна лишати собі мостів для відходу в старе життя. Спалити мости – ознака посвяти Богові. Серце має бути з чистими мотивами, щире перед Богом.
Чи може людина сама без Божої допомоги очистити своє серце і стати праведною перед Ним?
Чи має людина пережити якісь емоції для усвідомлення що вона стала праведною? (Праведність – це не почуття, а віра. Ми повинні прийняти Божу праведність вірою).
- В кімнаті немає квасного.
1 Кор. 5:7; 1Ів. 5:18. В нашому серці не повинно бути гріховної закваски, любові до гріха. Гріховна закваска – це не обов’язково явний гріх. Це може бути таємна любов до гріха. Якщо ми з нею не покінчимо – прийде час і ми не зможемо її втримати – вона прорветься.
Як ви перевіряєте чистоту свого серця?
Поділіться вашим досвідом переміни серця, коли грішити більше не хотілося.
- В кімнаті Христос.
Матвія 12:43-45. Людське серце не може бути порожнім. Там або Бог або диявол, гріх. Там або віра в Бога, або в щось інше, але кожна людина в щось вірить. Від нас у великій мірі залежить, хто царює в нашому серці. Кожен для себе може відповісти на запитання: Кого ми слухаємо? Кому поклоняємося? Кому служимо?
Чому порожнє серце зайняв нечистий дух, а не Бог?
Чи може Христос залишити серце (кімнату) людини? Чому?
Висновки: Прихід Царства Божого в наше серце – це поєднання нашої волі і Божої дії:
- ми приходимо до Бога, а Він дає праведність;
- ми каємося в гріхах, а Він звільняє від них;
- ми готуємо своє серце, а Він приходить і наводить Свій порядок.