Виклики Церкви
1 Iвана 2:12-14.
На час написання цього послання (приблизно 85-95 роки нашої ери) апостол Іван був одним із останніх живих апостолів і служив у регіоні Ефеса. У ті часи в Церкви було багато викликів.
По-перше, це були єресі та фальшиві вчення. Поширеним у ті часи був гностицизм. Гностики заперечували людськість Христа, стверджували, що спасіння можливе лише через особливе «таємне» знання, відкидали гріховність людини та потребу в жертві Ісуса. Іван, пишучи своє послання, нагадує вірянам про їхнє спасіння через Христа та значущість прощення гріхів.
Ще одним викликом для церкви було переслідування християн. Римська імперія переслідувала вірян і церква потребувала підбадьорення та нагадування про духовну перемогу, яка є можливою лише в Бозі. Апостол Іван звертається до різних груп у церкві (дітей, батьків, юнаків), щоб наголосити на важливості життя в перемозі та зростанні. У наш час багато людей, отримавши перемогу в Бозі, живуть життям поразки. Це відбувається тому, що лукавий або обдурює їх, або приховує істину.
До яких груп у церкві звертається апостол у 1 Івана 2:12-14 ?
З якими викликами стикалась церква в часи служіння апостола Івана?
З якими викликами ви стикаєтеся у своєму житті?
Перемога над гріхом
Після покаяння відбувається зміна погляду на світ. Ми бачимо своє життя під іншою призмою. Очі відкриває нам Бог, Він змінює наше серце й погляд на життя. Прощення гріхів – це початок свободи, перший крок до перемоги, благословіння, котре несе за собою свободу від гріхів і залежностей.
1 Івана 2:15-17.
Нам необхідно не любити гріхи, а протистояти їм. Лукавий хитро завуальовує гріхи.
Є три класичні напрямки спокус:
- Перший – пожадливість тіла. Це прагнення задоволення фізичних бажань, які виходять за межі Божої волі. Це неправильне використання фізичних потреб (голод, сексуальність, комфорт) та пріоритет власного задоволення над Божою волею. Це той випадок, коли хочеться прямо зараз.
Буття 25:29-34.
Ісав продав своє первородство за їжу, бо поставив тілесне бажання вище за духовні цінності.
2 Самуїла 11:2-4.
Давид пожадав Вирсавію, навіть знаючи, що вона дружина іншого. Це призвело до гріха перелюбу.
- Другий напрямок спокус – пожадливість очей. Це бажання мати те, що здається привабливим ззовні, але може бути гріховним або зайвим для нас.
Буття 3:6.
Єва побачила, що дерево «добре для їжі» і захотіла скуштувати заборонений плід.
Ісуса Навина 7:20-21.
Ахан побачив красиві речі у ворожого народу та взяв їх, бо вони були для нього цінними, і цим згрішив проти Бога.
- Ще один напрямок спокус – життєва гордість (пиха). Це прагнення до визнання, статусу чи влади, засноване на егоїзмі. Пихата людина шукає слави для себе, а не для Бога.
Буття 11:4.
Люди хотіли збудувати вежу, щоб зробити собі ім’я, без покори Божій волі та віддачі головної слави Богу.
Вихід 5:2.
Гордість і впертість фараона заважали визнати силу Бога, що призвело до колосальних втрат у Єгиптян.
На вашу думку, завдяки чому ми отримуємо свободу від гріхів і залежностей?
Назвіть три напрямки спокус. Які приклади боротьби з спокусами біблійних героїв ви знаєте?
У яких сферах життя ви переживаєте найбільше спокус? Як ви їм протистоїте, поділіться?
Пізнання Бога
Цей світ своєю мудрістю намагається пояснити (пізнати) Бога – і не може. Глибина пізнання Бога приходить не через знання, а через прийняття Його у своє серце та особисті стосунки з Ним.
Слово «пізнали» з грецького слова егно́кате – ἐγνώκατε походить від дієслова гінóско – γινώσκω. Це слово в грецькому оригіналі зазвичай використовується не просто для передачі інтелектуального знання чи фактичної інформації, а для глибокого особистого пізнання, яке пов’язане з досвідом і стосунками.
1 Самуїла 17:45-47.
Давид переміг Голіафа не через фізичну силу, а через пізнання Божої всемогутності. Він мав досвід з Богом, коли Той допомагав йому раніше.
Луки 8:5-8, 11-15.
Як Боже слово, яке в нас перебуває можна зрозуміти з притчі про по посіяне зерно в різний ґрунт? Дорога – це приклад того, як лукавий викрадає слово.
Приклад з кам’янистим ґрунтом показує нам, як люди, що з радістю приймають слово, але не мають духовної глибини, відпадають при випробуваннях або спокусах.
Ґрунт з терням – це серця людей, що зайняті турботами, багатством і задоволеннями життя, які заважають слову зростати та приносити плоди.
І тільки добра земля дає великі плоди. Це люди, які чують слово, приймають його, розуміють і зберігають у своєму серці, приносячи плоди в житті. Це відбувається тільки тоді, коли слово стає частиною нас і його неможливо вкрасти.
Євреїв 4:2.
Щоб слово мало користь, його треба поєднати з вірою та застосовувати у своєму житті.
1 Івана 2:13.
Лукавий не має влади над нами! Бог дав Своїй Церкві статус переможців. Нам важливо залишатись у Божій перемозі, не виходити з неї і не віддавати її лукавому.
Багато людей сьогодні здаються без боротьби у своїх думках, живуть страхами, намальованими уявою їх розуму.
Колосян 2:6.
На жаль, буває, християни, маючи перемогу, живуть у дусі страху та поразки. Нам варто затверджуватися перемогою в нашому розумі та вірі.
Як ви гадаєте, за допомогою чого приходить глибина пізнання Бога?
Яким повинно бути серце з притчі про посіяне зерно в ґрунт, щоб зерно слова Божого проросло в ньому?
Що ми можемо робити (що залежить від нас), щоб диявол не крав слово Боже, яке ми чуємо?
З чим необхідно поєднати слово Боже, щоб воно працювало в нашому житті?
Які ознаки в житті людини говорять про те, що вона живе переможним життям у Христі? Чи є вони у вашому житті?
Підведіть підсумок: що означає жити переможним життям? Що варто робити чи змінити, щоб ми завжди були переможцями у Христі?
Висновки
Перемога над гріхом, пізнання Бога, перебування в Божому слові, усвідомлення перемоги й життя в ній – ключові фактори, які дозволять нам долати виклики життя та бути переможцями у Христі.