1 Коринтян 12:14-27.
Апостол Павло у цих віршах наголошує на тому, що ми маємо сприймати себе як члени одного великого Тіла, як частини однієї Церкви! Саме Церкву Бог сповна наділив духовним благословінням. У теорії легко зрозуміти, що ми є членами Тіла, але коли справа доходить до практики, то виявляється, що в нас багато розбіжностей між тим, що ми робимо й у що віримо.
Ми зможемо позбутися багатьох негативних речей лише тоді, коли проникнемося істиною про те, що ми є частинами цілого — членами Тіла Христового.
- Усвідомлення себе як частини Тіла Христа
Коли ми усвідомлюємо себе як частину Тіла, то приймаємо Божу волю у своє життя. Часто буває таке, що ми, люди, не приймаємо себе згідно з нашими духовними даруваннями. Ми дивимося на інших і думаємо, що хтось має більше дарів і здібностей.
1Коринтян 12:18.
Коли Бог створював нас, то захотів, щоб ми служили Йому саме тими дарами, якими Він наділив нас. Те, що в нас є такого роду здібності, таланти та дарування – це не випадковість, а Божа воля про нас. Ми маємо прийняти цей факт, що Бог спеціально сформував усе таким чином, створюючи нас.
Чому? Бо Він так забажав. І в Господа є певна мета, яку Він хоче виконати через нас! Ми можемо прийняти Його волю про нас, Його місію про нас лише тоді, коли сприйматимемо себе як частинку Тіла. І тільки тоді, коли ми діємо згідно зі своїм духовним функціоналом як частина тіла, ми можемо бути найбільш ефективними, прославляючи Ісуса Христа.
Як ви гадаєте, чому важливо усвідомлювати себе частиною Тіла Христового?
Чому ми схильні порівнювати себе з іншими членами Церкви в духовних дарах і талантах? Як нам позбутися цієї звички? Взагалі, ми з кимось повинні себе порівнювати? (з Христом, Словом Божим)
Яким чином ми можемо бути найбільш ефективні для Церкви, Царства Божого?
- У Тілі Христовому всі важливі
1 Коринтян 12:21-23.
У тілі немає неважливих або непотрібних членів. Якщо ми є частиною Тіла, то обов’язково маємо певний функціонал. Якщо ми народжені згори та є частиною Божої Церкви, то ми важливі та потрібні як для Бога, так і для самої Церкви.
Ми можемо бути корисними. Ми маємо значення. Ми можемо приносити плід для Царства Божого.
Коли ми усвідомлюємо себе як частину Тіла, розуміємо, що співзалежні від інших. Якщо в тілі немає непотрібного члена, то це свідчить, що всі важливі. З цього випливає той факт, що члени тіла потребують одне одного. Самі по одинці ми ні на що не здатні. Лише разом, лише як команда, як спільнота, лише як частини тіла ми маємо якусь вагу. У нас є потреба в братах та сестрах.
Ви погоджуєтесь з твердженням, що кожен член Церкви наділений Богом духовними дарами та талантами на збудування інших?
Як ви вважаєте, чому один член у тілі сам по собі нінащо не здатний, але вкупі з іншими має значення?
Чому християнин може відчувати себе непотрібним членом у Тілі Христовому? Як ви змінили цей спосіб мислення?
- Не шукай лише свого, а дбай про інших
Коли ми усвідомлюємо себе як частину Тіла, то починаємо розуміти, що кожен з нас не є центром Всесвіту, навколо якого все обертається. Ми лише частинка цілого, частинка Тіла. Саме це розуміння позбавляє нас егоїзму, тому що ми дивимося не лише крізь призму власної вигоди, а починаємо робити те, що корисно для тіла.
Якщо кожен член тіла буде піклуватися лише про себе, то будьте впевнені, що тіло загине. І навпаки, чим більше члени тіла піклуються один про одного, тим міцніший і здоровіший організм. Чим більше члени Церкви турбуються один про одного, тим міцніша та здоровіша Церква. А якщо Церква міцна та здорова, то ніякий ворог, ніякий вірус їй не зашкодить. Бо кожен піклується про іншого, і навпаки.
Коли ми усвідомлюємо себе як частину Тіла, то будемо прагнути миру та єдності.
Ефесян 4:1-3.
Тільки той, хто сприймає себе як частинку великого Тіла, прагне уникати конфліктів і розділень. Це, у свою чергу, у себе включає готовність прощати, бути миротворцем, долати непорозуміння через любов і взаємоповагу.
Усвідомлення того, що ми є одним Тілом, дає нам можливість ставити спільне благо вище за особисті амбіції та гордість, які завжди є причиною бунту та розбрату.
Саме тіло може функціонувати тільки за умов, що буде мир, єдність і злагода між членами Тіла. По-іншому буде збій, буде дисгармонія.
Лише тоді, коли між нами буде мир та єдність, кожен усвідомлюватиме, що він є всього лише частиною цілого.
Коли людина з цим відкриттям починає піклуватися про тіло, то вона розуміє, що це йде їй самій на користь. Бунтівник ніколи не сприймає себе як частину Тіла. Він сприймає Церкву виключно крізь призму себе.
На вашу думку, чому нам необхідно дивитися на Церкву через призму користі для інших, а не через власний егоїзм?
Яка важливість турботи один про одного в Тілі Христовому?
Яким способом ми можемо уникати конфліктів між членами Церкви? Що нам варто усвідомити, щоб мінімізувати напруження в стосунках з іншими?
Чому усвідомлення себе частиною цілого — Церкви є, насамперед, нам на користь?
Висновки: Ми — тіло Христа, а окремо ми члени. Дуже важливо кожному члену Церкви бути просякнутим істиною про те, що ми є лише частинками єдиного Організму – Тіла Христового – Церкви. Сприйняття себе як частини Тіла дозволить нам прийняти Божу волю про нас, зрозуміти свою важливість, зрозуміти, що ми є співзалежними від інших членів, не шукати свого, але дбати про інших, прагнути миру та єдності. Бо саме таку Церкву Бог жадає бачити і саме для виконання такої місії Він дав нам Святого Духа.