Ефесянам 3:20-21.
- Більше кроків на зустріч людині
Бог готовий робити більше кроків на зустріч людині, якщо вона готова робити кроки в напрямку Бога, Бог буде робити кроки на зустріч.
Луки 15:11-24, Якова 4:8.
Син вчинив негідний вчинок щодо батька. Але коли він зрозумів свою помилку і вирішив покаятися, його ситуація кардинально змінилася. Блудний син обрав правильний напрямок, він пішов до батька. Правильний напрямок багато чого вирішує. Як результат, батько побіг йому на зустріч. Тобто, батько його виглядав, очікував. Бог теж нас чекає, бо Він любить нас.
Правильним крокам передує зміна мислення.
Римлянам 12:2.
Бог бажає, щоб ми змінювалися, щоб ми любили те, що Бог любить, і ненавиділи те, що Бог ненавидить. Не видалений гріх віддаляє нас від Бога.
Пам’ятай, Бог прийме тебе у будь-якому стані, якщо ти готовий змінюватися.
Чому батько простив свого блудного сина і прийняв його як сина?
Чому Ісус вчить нас в цій притчі? Що Бог очікує від нас, якщо ми згрішили, були не слухняні Богу?
Що означає зміна мислення (Рим. 12:2) в контексті Євангелії?
Поділіться свідченням Божої вірності, коли ви помилялися (згрішили)?
- Дати більше благодаті
Бог готовий дати нам більше благодаті, якщо ми готові повністю довіритись в Його надійні руки.
Бут.12:1-2.
Авраам послухав Бога і вийшов. Він повністю довірився Богу.
Повністю довіритись це:
- йти за Богом без плану «Б»;
- не зважаючи на помилки продовжувати ЙТИ;
- вірити що Бог проведе.
Наші помилки можуть сильно збивати нас з Божого шляху, але ми маємо пам’ятати, що Бог нас любить і не залишить, якщо ми продовжуватимемо йти за Ним.
Бог дав благодать Аврааму:
- вів його і надзвичайно оберігав!
- Авраам помилявся, але Бог все одно вів його і не залишав
- коли було тяжко, Бог нагадував йому Свої обітниці.
В чому проявилася довіра Авраама Богу?
Які помилки зробив Авраам? Чому Бог продовжував бути з ним?
Наведіть приклади, як Бог захищав Авраама і все що його?
Що означає повністю довіритись Богу у ваших життєвих обставинах, які ви маєте?
- Дати більше можливостей і ресурсів
Бог готовий дати більше можливостей і ресурсів, якщо ми готові віддати те мале, та незначне, що в тебе є.
1 Царів 17:7-16.
Жінка повірила Господньому Слову і віддала те, що мала – останнє, і Бог надзвичайно благословив її. Масло не закінчувалося. Вона зі своїм сином вижили в голод.
Марка 12:41.
Ісус дивився, як люди клали мідяки до скарбниці. Не віддавай непотрібне, віддавай цінне. Наш час дуже цінний. Чи знаходимо ми час для Бога, щоб послужити Йому.
Вдова благословила Бога («Живий Господь!»), коли вона мала потребу.
Віддати те мале:
- суть не в кількості, а що це значить для тебе
- пріоритетність Божого (наші цінності)
- коли маєш небагато, не зневіритись і не образитись на Бога, вміти славити Бога
В чому полягало випробування для вдови, коли до неї прийшов Ілля?
Чому Ісус виокремив бідну вдову серед всіх людей (Марка 12:41-44)?
Чи готове наше серце ділитись останнім, чи цінним для нас, коли цього хоче Бог?
Чому важливо бути вдячним Богу завжди, навіть, коли на цій землі ми маємо в чомусь потребу?
Чи допомагає вдячність проходити труднощі? Поділіться досвідом. І, навпаки, як нарікання впливають на нас і наші обставини?
Висновок: Бог готовий зробити більше:
- більше кроків на зустріч людині, якщо вона готова робити кроки до Бога;
- дати більше благодаті, якщо ми готові повністю довіритися Богу;
- дати більше ресурсів, якщо ми готові віддати те мале, що у нас є.