Марка 5:22–42.
Багато болі і страждань спіткають людину на цій землі: фізична і душевний біль, страх, зрада, гнів, відчай. Страждання змінюють людину, часто не в кращий бік. Людина може закриватися, ображатися, впадати у відчай, ставати байдужою, жорстокою тощо. Страждання проходять і християни.
- Прийняття Христом всупереч.
Ісус часто робив вчинки, які суперечили культурі того часу, чи думці людей. Також дозволяв це робити іншим людям стосовно себе. Він торкався мертвої дівчинки, коли воскресив її, хоча Йому по закону не можна було цього робити, адже Він був назореєм. Жінці з кровотечею теж не можна було торкатися Його. Але Він це робив заради спасіння людей, заради нас. Він служив людям, проявляв Свою любов. Ставши християнином ми не уникнемо страждань, але Господь буде разом з нами і проведе нас через страждання. Ніщо не відділить нас від Любові Христа.
Як Христос проявляв Свою любов до людей?
Чи переживали ви Божу любов і прийняття, коли ви оступилися, згрішили? Чим Божа любов відрізняється від людської?
- Христос страждає з нами.
Христос страждає з кожною людиною. Він звертає увагу на страждання кожної людини. Він знайшов час і для жінки, хоча був в дорозі з іншої потреби. Христос має відповідь на будь-яку ситуацію.
Христос не тільки співчуває і розділяє наш біль, але також постраждав Сам за нас: пройшов біль фізичну, душевну, гріхи всього світу впали на Його плечі і Він пив чашу гніву Божого Сам. Жодне божество світових релігій так не страждало, та ще й за людину. Христос часто плакав. Він знає наш біль і співчуває нам.
Чи може Христос зрозуміти наш біль в стражданнях і поспівчувати нам? Чому?
Чи може таке бути, що Бог не знає, не бачить вашої ситуації та ваші болі?
Чому іноді Бог бариться, затримується з допомогою чи відповіддю?
- Людина вічна.
Наше майбутнє буде чудовим, це наша перспектива. Коли християнин не розуміє перспективи вічності, приходить відчай. Ісус продовжував служити у стражданнях, Павло страждав і служив. Вічність з Богом – це наша втіха, те що дає сили долати труднощі та рухатися вперед. Ми маємо втішатися перспективою вічності в наших труднощах і продовжувати служити Богу.
Яку роль відіграє наша віра у майбутнє з Богом під час випробувань?
Чи втішаєтеся ви вічністю у своїх випробуваннях?
- Страждання часто несправедливі.
Дочка начальника синагоги, яка помирала, мала лише 12 років. Напевне, вона не заслужено страждала. Також Йов є яскравим прикладом не заслужених страждань. Християнина також можуть спіткати несправедливі страждання. Хоча часто ми не можемо бути об’єктивними до себе та оцінювати себе об’єктивно. Але важливо знайти Господа в цих стражданнях, як це робив Іов, Йосип. Страждання в житті Йова і Йосипа стали передвісниками великої слави і місії. Часто страждання передвісник чогось великого. Вони проявили вірність в стражданнях і Бог їх нагородив. Цілі покоління надихалися їхніми подвигами. Вірність Богу завжди нагороджується. Коли ми дивимося на результат наших страждань, те що Бог зробив в нас і через нас, це викликає вдячність Богу за те, що ми проходили.
Чому Божі слуги, вибранці часто несправедливо проходили випробування?
Що означає проявити вірність Богу у випробуваннях? Чому це важливо у стосунках з Богом?
Поділіться власним досвідом прояву вірності Богу у випробуваннях.
- Страждання мають сенс.
Страждання нас виховують. Христос не поспішав йти в дім Яіра, зупинився, щоб знайти жінку, яка зцілилася. Яір мав чекати.
Страждання приводять до пізнання величі Божої. Яір зі своєю дружиною стали свідками воскресіння їхньої доньки. Смерть покірна Христу.
Страждання народжують нові відкриття від Бога. Яір побачив, що людина, її душа, є безсмертна. Бо якби не так, воскресіння було б неможливим.
Які цілі досягає Бог через наші страждання?
Чого ви навчилися у стражданнях, які проходили у своєму житті?
Висновки: Страждання будуть приходити в наше життя, але Бог завжди з нами і допоможе їх пройти. В стражданнях ми повинні ще більше шукати Бога, втішатися вічністю з Ним і продовжувати бути Йому вірними та служити попри все. Бог обов’язково нагородить вірність.