28 травня 2017 року в нашій церкві відбулось дуже насичене недільне зібрання. Не часто доводиться слухати Нобелівського лауреата з економіки Вернона Сміта та ще й разом з відомим українським науковцем Романом Шереметою, якого журнал «Forbes» у 2015 році назвав одним з найкращих українських економістів. Але й це ще не все. Зібрання церкви відвідав відомий британський євангелист Девід Хасавей, який поділився яскравим посланням «Неймовірні чудеса». Отже, гостей було багато і всі ділились тим, що Господь поклав їм на серце.
Першим спікером був Вернон Сміт, який звернув увагу на те, якою мірою наука і віра пов’язані між собою. Це було цікаве і інформативне послання про те, що усі науковці насправді мають віру в ту ідею, яку вони вивчають, досліджують і намагаються втілити в життя.
Він зауважив, що саме інструменти науки дають нам непрямий доказ небаченого. У науці ми нічого не спостерігаємо безпосередньо, тільки опосередковано. Теорії створюються таємничими фантазіями, науковою інтуїцією, що підкріплена математикою. Такі теорії приймаються через віру. Правдоподібність теорії перевіряється випробуваннями, які тестують цю віру, допоки вона не буде суперечити спостереженням, або більш комплексній теорії. Залежність науки від віри просто неминуча. Концептуальні та теоретичні конструкції науки складають підставу сподіваного, а спостереження, які ми отримуємо через інструменти, складають доказ небаченого.
Християнське богослов’я є аналогом теорії в науці. Наші духовні переживання – наші докази. Як наука, так і релігійне розуміння, розвивається більше через нашу уяву і досвід, ніж через те, що ми можемо довести або безпосередньо перевірити.
Після цікавого дослідження зв’язку науки і віри, проведеного Верноном Смітом, Роман Шеремета звернувся до кожного з присутніх, щоб вони замислились над їх покликанням як християн. Він виділив п’ять практичних кроків, як визначити своє покликання:
1) Потреби цього світу
Це те, на що ми не дивимось байдуже, а те до чого прагне наше єство, щоб змінити ту чи іншу сферу суспільства на краще.
2) Наші інтереси
Бажання нашого серця – частина нашого покликання.
3) Досвід твого життя, який може повести тебе в твоєму покликанні
4) Рекомендації інших людей
З боку, як кажуть, видніше.
5) Експериментуйте в різних напрямках діяльності, бо таким чином ми зможемо визначити, що у нас виходить, а що ні.
Одним з важливих моментів нашого життя є те, що Господь кожного з нас наділив талантами. І Він їх дав нам для того, щоб ми звершили своє покликання. Бог не просто дає поклик на твоє життя, Він дає тобі таланти, щоб ти міг його виконати. Господь бере те, що у нас є і може примножити у тисячу разів, як це було з п’ятьма хлібами та двома рибками. Тому ті таланти, які у нас є, ми повинні використовувати, щоб сповнити наше покликання.
А головним покликанням нашого життя є проповідь Євангелія. Зауважте на те, що написано у 1-му посланні Петра 2:9 : «Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого». І кожен з нас, потрапляє під цю категорію.
Ваші професії – просто прикриття, насправді ви місіонери на тому місці, де ви працюєте. Давайте будемо виконувати наше покликання там, де ми є.
Девід Хасавей, в свою чергу, поділився гарячою проповіддю «Неймовірні чудеса» про силу і велич Бога в його житті і служінні. Ключовими моментами його послання були:
- Церкві зараз потрібна не нова теологія, а сила від Бога.
- Єдиний доказ існування Бога для невіруючих є чудеса.
- Найбільше чудо, яке Бог робить на цій землі – преображення людини і дарування їй життя вічного.
- Євангелізація – наслідок близьких взаємовідносин з Богом.
- Коли Божий вогонь в тобі, то ти не будеш тим ким ти був раніше.
- Сила, яку черпав Ісус під час земного служіння і при звершенні чудес, була від Духа Святого.
Головна мета життя Девіда Хасавея полягає в тому, щоб бачити силу Божу в дії.
Кожне послання на цьому богослужінні було зосереджене на тому, наскільки наш Господь багатогранний і всемогутній. Він промовляє до вчених через науку, до хворих через зцілення, до нужденних через сповнення їхніх потреб. Бог стоїть над усім і усе контролює, а нам головне – знайти те місце, де Він хоче нас бачити і використовувати.