“Христос воскрес із мертвих – смертю смерть подолав, і тим, хто в гробах, життя дарував!”, – словами цього гімну у виконанні молодіжного хору разом із групою прославлення розпочалось святкове ранішнє служіння. Священнослужитель Вячеслав Бевз зачитав переконливу 15-ту главу 1-ого Послання до Коринтян, в якій засвідчується, “..що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес..”, а отже воскресіння мертвих є і віра наша в те, що ми, Христові, неодмінно воскреснемо для вічного життя, адже у Христі наша перемога і над смертю, і над гріхом! Разом усією церквою ми прославляли Бога за те, що Він взяв усі наші гріхи і поніс на хрест – і Він не мертвий! Він живий!
У своєму вітальному слові другий пастор Олег Гончар на основі місця Писання з Послання до Римлян (8:10-11) підкреслив, що Христос сказав у Своєму Слові – той, хто вірує в Нього, не побачить смерті! Що це за смерть – фізична? Звісно ні. Це духовна смерть – відділення на вічність душі людини від Живого Бога. І Той, Хто воскресив Ісуса, воскресить і наші тіла. У цьому і полягає істинний сенс Великодня.
Двома піснями і віршиками привітали зі святом церкву наші наймолодші Левитики. Вони тільки-но навчилися вимовляти слова – і як це чудово, коли так просто й щиро прославляють воскреслого Христа!
Священнослужитель Юрій Кавун закликав нас постійно пам’ятати, що воскрес не лише Христос, але воскресли й ми для нового життя, тому нам дуже важливо постійно шукати Христа та Його цінностей, які ніколи нас не розчарують, а збагатять наше життя.
Із задоволенням ми прийняли вітання й від дитячого хору: дітлахи так само порадували нас віршами та піснею, яка прославляла розіп’ятого Христа, чия свята кров очищає гріхи та змінює життя, а Його прекрасна любов оживляє всю землю!
У молитві священнослужитель Володимир Рудницький подякував за те, що ми всі – незалежно від віку – можемо свідчити про воскресіння Христа, а молодіжний хор виконав чудову пісню “Упала сльоза на гарячий пісок..” – у цей момент в залі дуже важко було стримувати сльози співчуття та жалю за те, що відбулося на Голгофі. В поетичній формі сестричка передала нам переживання Марії Магдалини – очевидиці смерті Ісуса.
Неможливо було в цей день оминути увагою нашу країну, якій так ще далеко до повного смирення перед Творцем. Повів нас у молитві за Україну священнослужитель Анатолій Фещенко.
Темою заключної проповіді пастора Анатолія Козачка було “Наслідки воскресіння Христа”, а ключовим місцем Писання: “бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений” (1 до Коринтян 5:7). Пастор підкреслив, що Пасха з давніх-давен завжди несла в собі зміст визволення. І наша Пасха, наше визволення – у Ісусі Христі. Перше, на що звернув увагу Анатолій, коли ми говоримо про Пасху, про воскресіння Ісуса Христа, ми святкуємо визволення від смерті, яка полягає у вічному відділенні людини від Бога. Саме Христос взяв на себе покарання за наш гріх, чим звільнив нас від заслуженого аду і дарував нам цю перемогу над смертю. І коли ми говоримо, що Господь визволив нас від смерті, ми говоримо про те, що Бог визволив нас ще й від рабства, яке знищувало наше здоров’я, знищувало наше життя. Ми вже не є рабами гріху. Бог взяв нас із середовища, де панує гріх, і помістив в інше середовище, де царює Божа праведність. І останній наслідок, на якому зупинився у своїй проповіді пастор, – ми визволені, щоб бути Божим народом. А це значить, що ти і я маємо приналежність до Того, Хто цей світ створив. Як можна стати цим народом? Необхідно викинути все старе – відректися від старого життя і почати усе спочатку.
