Чоловіки, брати, батьки, священники і лідери! Господь створив і поставив кожного з нас головою дому, церкви, сім’ї та дав нам відповідальність. Говорячи про відповідальність, дуже цікавим є той факт, що Господь, помiстивши людину в саду Едемському призначив для неї 2 конкретних завдання: “щоб культивувати його і зберігати його” (Буття 2:15).
Нашi сім’ї, дружини, діти, рiднi, перш за все потребують нашої уваги і догляду. Неможливо правильно виховати дитину, закласти в неї фундаментальні життєвi і Біблійнi цiнностi, не приділяючи уваги, не проводячи час з нею, і сподіваючись, що садок, школа, університет, церква, гурток або хтось інший буде в змозі дати те, що повинні і можете дати Тільки ВИ!
Це кропітка праця і постійне «культивування та зберігання» того або тих, кого Господь довiрив саме нам.
Було проведено опитування підлітків у віці 15-17 років, і лише 38% з них живуть з біологічним батьком. Це показує, що 62%, хлопців, не бачать приклада турботливого батька, люблячого чоловіка, захисника і відповідального лідера. Це не провина дітей або батьків, тому що їхнім батькам у попередньому поколінні не був показаний приклад, і діти у більшості випадків просто повторюють долю своїх батьків.
Криза сім’ї та сімейних цінностей вже не є новиною, яка здатна шокувати наше суспільство. Такі питання як сирітство, проблеми дітей з обмеженими фізичними можливостями, розлучення, насильство у сім`ях, алкоголізм, наркоманія, втрата самоідентичності і сенсу життя та багато іншого щоденно тиснуть на нас, і часто навіть опускаються руки у сподіваннях на виправлення ситуації в майбутньому.
Становище ускладнює той факт, що сьогодні багато хто вважає, що хтось інший, але не ми самі, повинні взяти відповідальність за те, що відбувається, прийти і зробити щось з ним. Слово Боже говорить нам особисто: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї” (Прип. 22:6).
Чоловіки, брати, батьки, священники і лідери! Ми i виключно ми повинні взяти відповідальність перед Богом за себе, за свої сім’ї та дітей, а також за зміну нашого оточення, в якому ми живемо і функціонуємо! Нам потрібно змінити себе і наше мислення, вже потім вийде виправити своє життя i допомогти оточуючим!
Навіть якщо нам не показали приклад, чи не розповіли, як бути відповідальним чоловіком, керівником, батьком, чи можливо у нас зовсім не було батьків, саме тому це і означає, що ми покликані Богом, щоб з нас почалися зміни у нашому та наступних поколіннях. Тому і сказано: «На мурах твоїх, Єрусалиме, Я поставив сторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та всю ніч. Ви, хто пригадує Господа, не замовкніть, і перед Ним не вмовкайте, аж поки не зміцнить, і аж поки не вчинить Він Єрусалима за славу Свою на землі!” (Іс.62:6-7).
Це ми охоронці і сторожа на стінах нашого міста, ми, не замовкаючі для Господа, ми священники у наших будинках, ми лідери нашого суспільства, чоловіки наших дружин, батьки наших дітей, турботливi діти своїх батьків, ми зміни і майбутнє для наступних поколінь!
Автор: Костянтин Воропаєв