Був 1993 рік, у результаті медичного обстеження мені встановили діагноз — онкологічне захворювання. Це прозвучало як вирок. На черзі була операція, яку проводила досвідчена лікар-хірург. Після оперативного втручання вона сказала такі слова: «Я зробила все, що змогла. Все інше — у руках Бога».

Після оперативного втручання вона сказала такі слова: «Я зробила все, що змогла. Все інше — у руках Бога».

На той час я мала двох неповнолітніх доньок. Пригадую, як ночами в повному розпачі думала про те, хто зможе подарувати їм материнську любов, якщо мене не стане.

Після операції була променева терапія, яка спровокувала загострення інших хвороб. Так почались тяжкі місяці нескінченного болю. Але в якийсь із довгих та повних безнадії днів згадалися слова лікаря: «…Все інше в руках Бога». Ось тоді, в лікарні, я вперше почала кликати Господа, як уміла. Це були всього лише два слова: «Боже, поможи»!

Мій пошук Господа розпочався зі щирих молитов та читання Біблії, оскільки саме там я побачила шанс на своє одужання.

Той період мого життя важко згадувати, оскільки він був сповнений болю. Зокрема через інший діагноз мені довелося пережити ще одну операцію. І знов хірург не дав жодної гарантії на життя, сказавши, що вже запізно. Мої діагнози мали однозначний вирок. Навіть друзям з іншого міста дійшла звістка про мою смерть. Але саме після другої операції я вперше в житті почула внутрішній голос і твердо знала, що це сказав Бог: «Тепер все буде добре».

Через рік, коли друзі вирішили зателефонувати моєму чоловікові, їхньому здивуванню не було меж, оскільки слухавку підняла я!

З того часу у мене почався новий етап — життя з Богом, це зовсім інша половина мого життєвого шляху. Після того вже минуло 24 роки, я повноцінно живу та ділюсь історією Божого порятунку з іншими.
А найголовніше, я завжди маю надію на Того, Хто не підведе! Він почув молитву — я поставила на ноги своїх доньок, а також уже є щасливою бабусею!

Занотувала Інеса Роговська

Коментарі закриті