Спокуса у житті християнина і як з нею боротись
Під час недільного богослужіння другий пастор нашої церкви Олег Гончар торкнувся дуже важливого питання, яке періодично ставить собі кожен з нас. Що таке спокуса? Звідки вона береться? Чи можна віруючій людині з нею боротись і як її здолати?
Привівши аналогію зі своїм дитинством, коли чужа полуниця на сусідському городі в десятки разів солодша за власну лише тим фактом, що вона не твоя, він розповів, чому кожен заборонений плід настільки солодкий.
За його словами, спокуса – це «можливість зробити те, що заборонено». Із самого дитинства наші спокуси зростають – з відносно «невинних» до напрочуд серйозних у дорослому віці. Характерно, що жоден з нас не має імунітету від спокус, навіть люди, які вже протягом тривалого часу є віруючими. Навпаки – чим більше людина зростає духовно – тим більше спокус з’являється в її житті. Людина стає занадто самовпевненою, думаючи, що вона уже знає Господа, і їй нічого в цьому житті вже не страшно.
Ми думаємо, що спокуси це виключно суттєві речі, забуваючи про те, що, в основному, кожна спокуса скаладається з маленьких, ледь помітних сторонньому оку деталей. Не варто також забувати те, що:
- У кожного є спокуса, і у кожного вона своя власна.
- Спокуси приходять від сатани, але коли ми йому протистоїмо, вони відходять, але не назавжди, вони відходять до певного часу. Якщо людина не є бадьорою, спокуса повторюється.
- Блаженна людина, яка переносить, перетерплює спокуси, чекаючи поки Господь прийде на допомогу.
Що потрібно, щоб перетерпіти спокусу?
Найголовніше, чому нас навчає Біблія для боротьби зі спокусою – ми маємо перебувати у святості і честі («щоб КОЖЕН із вас УМІВ тримати начиння своє в святості й честі…» (1 до Солунян 4:4). Що це включає в себе?
- Потреба у спілкуванні з нашими братами і сестрами у Господі. Нам потрібна їхня підтримка, адже самі по собі ми не можемо бути християнами.
- Потреба у Слові Божім. Якщо ми не читаємо, не вивчаємо Біблію, ми будемо подібні до людини, яку постійно атакують різноманітні інфекції.
- Не виправдовуватись. Під час спокус ми намагаємось виправдати себе, але однією з ознак каяття є саме відсутність виправдань та молитва до Господа з проханням прощення.
- Бігти не від Бога, а до Нього. Дуже часто, коли ми переживаємо спокуси в житті, ми намагаємось втекти від Господа.
- Відгородитись від всього того, що несе в собі спокусу – ізолювати себе по-максимуму.
- Не дійти до точки неповернення, при якій спокуса уже має владу над нами, вміти вчасно зупинитись.
- Не ставити під сумнів Слова Бога, не перевіряти Його – якщо Він сказав, що це уб’є (гріх) – так і буде.
- Надіятись на Божу Благодать – силу, яку Він дає, щоб ми боролись зі спокусами і виходили переможцями з цієї боротьби.