Не секрет, що будь-яку подію в житті ми переживаємо тричі. Перший раз — в її очікуванні, другий раз безпосередньо в момент, коли вона відбувається, тобто тут і зараз, і третій раз — гортаючи спогади про неї. Хотілось би поговорити саме про першу частину: про очікування свята, яке вже зовсім скоро ми будемо святкувати.
Різдво завжди було найбільш очікуваним святом не лише для дітей, але й для дорослих. До такої особливої, благословенної, очікуваної події варто й готуватися належним чином. Традиційно підготовка до Різдва завжди розпочиналась з Адвенту, який вже третій рік поспіль відзначає і наша «Філадельфія».
У християнстві термін «адвент» став класичним окресленням пришестя Христа — як першого у Втіленні, так і другого — у небесній славі наприкінці світу.
Час Адвенту (з латинської — «прихід») в сучасному вигляді зустрічають ще з VII сторіччя. Починається він недільного дня за чотири тижні до 25 грудня. Цьогоріч він припадає на 1 грудня. Ці чотири тижні сповнені надії на підготовку приходу Христа, Народженого в яслах і в серці кожної віруючої людини. Дехто використовує цей час для особливої молитви, посту, роздумів та читання Слова Божого.
Адвент має свої традиції та символи. Найбільш поширеним символом у світі є відповідний вінок. Зазвичай його роблять з ялинових гілок, в які вплетені чотири свічки. Кожна з них має свій символічний сенс. Свічки запалюють по черзі, одну в тиждень. Відтак перед Різдвом горять усі чотири свічки. Цій символіці близько 500 років. Її заснували північнонімецькі протестанти. Основоположниками традиції запалювати свічки під час Адвенту вважають ранні протестантські громади XVI століття. Сучасний вигляд приписують теологу Йоганну Гінріху Віхерну, який заснував у 1833 році дитячий будинок поблизу Гамбурга. Щоб дітям було зрозуміло, як довго чекати свята, Віхерн розмістив на колесі від воза чотири великі і 20 малих свічок і день за днем запалював їх.
Багато церков щотижня запалюють свічки, які символізують надію, мир, радість і любов.
Ще одна відома традиція — Різдвяний календар для дітей, розділений на квадрати за кількістю днів Адвенту, де за кожним листочком з датою міститься коробочка з ласощами. Ця традиція з’явився на світ зовсім недавно, наприкінці XIX століття. Його придумала німкеня фрау Ланг для свого сина, щоб зробити очікування Різдва більш «цікавим». Для дітей отримання адвент-календаря перетворюється на казку!
У різних країнах цей календар може приймати ту чи іншу своєрідну форму. Наприклад, “гарячі” мешканці скандинавських країн з властивим їм почуттям гумору роблять «календар Адвенту» у вигляді поросяти, без якого Різдвяний стіл просто немислимий.
І остання традиція — це сходи, але незвичайні. Найчастіше їх влаштовують у класах недільних шкіл. В ідеалі, це декілька сходинок, які відповідають дням Адвенту. На сходинці з самісінького верху розміщується Віфлеємська зірка, а внизу — порожні ясла з сіном. На сходинках розміщується фігурка Дитятка, яка з кожним днем, у міру наближення Різдва, опускається на сходинку нижче, щоб до вечора 24 грудня опинитися в яслах. Подібно як і з «календарем Адвенту» ця своєрідна драбина допомагає малюкам наочно відчути наближення радісного свята.
Адвент – гарна традиція очікування Різдва, практикуючи яку, кожен може по-справжньому глибоко відчути і пережити красу, глибокий сенс і важливість пришестя у світ Спасителя.
Нехай наше очікування Різдва стане плідним часом перемін у серці, нашого благовістя і використаних можливостей, а також роздумів про Другий прихід Христа, що є завершальною віхою періоду, в якому ми живемо як Церква Господня на землі.