І. Що таке сповідь?
Сповідь, це словесне оголошення своїх провин перед Богом чи перед людьми, яке супроводжується щирим каяттям.
ІІ. Сповідь – біблійне служіння.
- Матф.3: 5-6. Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього, і визнавали (сповідували) гріхи свої.
- Мар.1:5 І до нього приходила вся країна Юдейська та всі єрусалимляни, і в річці Йордані від нього христились вони, і визнавали (сповідували) гріхи свої.
- Деян.19:18 І багато-хто з тих, що ввірували, приходили, визнаваючи та відкриваючи вчинки свої.
ІІІ. Хто має право сповідати.
- Головним сповідником у всіх ситуаціях є Господь, Пс.31:5
- Пастори місцевої церкви, (Як.5:14-16)
– служителі, що вповноважені Богом і церквою для душ. пастирського служіння, що мають право на дисциплінування.
- У випадках незначних прогріхів можлива сповідь перед близькими друзями.
- Сповідь перед друзями важких гріхів, це просто обмін досвідом.
- У випадку гріха перед ближнім – сповідатись перед ним, – (Матв.5:23-27).
ІV. Здібності сповідника.
- Відповідне вповноваження.
– пастор, замісник пастора, диякон, дияконеса (при дорученні пастора).
- Відповідний духовний стан, що зможе понести сповідь.
– відсутність нездорового інтересу до гріхів іншого, . (Пр.15:14)
– не спокуситься сам, Гал.6:1
– не стане бридитись, вважати нечистим та ігнорувати тим, хто сповідався. Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави, Рим.15:7
- Вміє берегти таємницю.
– розповісти матеріали сповіді можна лише Господу, відкрити їх будь кому із людей – гріх пастирства. Такі, що мають таємницю віри пречистім сумлінні. 1Тим.3:9
– коли потрібно примінити дисциплінування – запросити згрішившого на братерську раду, щоб він сам розповів про свій гріх.
- Роль сповідника.
- Сповідник гріхів не прощає, гріхи прощає тільки Господь.
- Сповідник – свідок покаяння.
- Сповідник – духовний помічник в молитві.
- Сповідник – консультант.
– допоможе розібратись з причинами,
– дасть поради, настанови.
VІ. В яких випадках рекомендована сповідь.
- Перед водним хрещенням, – Мт.3,6; Мр.1,5.
- У випадку захворювання, – Як.5,14-16.
- В передсмертному стані.
- У випадку важкого гріхопадіння, –. (Пр.28:13)
- У випадку втрати близькості з Богом.
- Перед важливими подіями: шлюб, рукопокладення.
Примітка: Цінність для прощення має добровільна сповідь. Практика регулярної примусової сповіді навряд чи доцільна.
VІІ. Що відбувається при сповіді.
- Згрішивший, відкриваючи свій гріх, розпинає його, піддає позору, присуджує на смерть.
– це ж зробив Ісус з гріхами людей. (1Петр.2:24)
- Допомагає більше зненавидіти гріх. (Євр.1:9)
- Сповідник – людина гріхів не прощає.
– він може простити гріхи лише ті, що скоєні проти нього, (Лук.17:3-4)
– церква може простити гріхи лише ті, які скоєні проти церкви. Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються! (Іван.20:23).
- Інші гріхи прощає тільки Господь Матв.9:6
- Сповідник, як духовне лице, вислухає, дасть пораду, разом помолиться. (Як.5:16)
- При щирому каятті та сповіді Господь прощає гріх,. (Пс.31:5).
Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої. (1Iван.1:9).