Метафора, це літературний засіб, при якому властивості одного предмету образно переносяться на інший, що має з першим спільні характеристики. Метафори використовуються, щоб на відомих прикладах розкрити суть речей невідомих.
а) Церква, як народ Божого Царства, – 2 Кор. 6,16. Це говорить про те, що:
- Бог вибрав Собі якихось людей і створив народ, – Ів. 15,16.
Народ створений із народу Ізраїльського та язичницького, – Дії 15,16-17.
Зробив їх царями і священиками, – 1 Пет. 2,9.
- Концепція народу Божого зі сторони народу визначає:
Даний народ належить тільки Йому,
Збереження вірності Його народом,
Послух Божого народу Його керівництву,
- Концепція народу Божого зі сторони Бога визначає:
Бог веде Свій народ, – Вих. 15,13.
Бог піклується про Свій народ, – Мт. 6,31-32.
Бог оберігає Свій народ, – Повт. 32,10; Мт. 10,29-31.
Бог являється єдиним повноправним володарем Свого народу, – Ос. 1,9-10.
б) Церква, як тіло Христове, – 1 Кор. 12,27.
В Нього погрузив (хрестив) нас Дух Святий, – Єф. 2,21-22. Дана концепція говорить про наступне:
- Церква в даний час являється місцем перебування Христа, яким раніше було Його тіло, – Кол. 1,18. Хоча не слід вважати, що Церква є міфічним тілом Христа, оскільки це веде до єресі пантеїзму.
- Будучи Головою, Христос керує тілом, – Рим. 8,14.
- Взаємозв’язок між віруючими людьми подібний як взаємозв’язок між окремими членами тіла людини, – Кол. 2,19.
- Взаємодопомога, – Фил. 2,4.
- Рівність; немає в тілі важливіших від інших, – 1 Кор. 12,21.
Немає в тілі малоцінних, – 1 Кор. 12,22.
- Співчуття, – 1 Кор. 12,26.
- Немає життя в органі відсіченому від тіла, – 1 Ів. 1,7; Мт. 18,20.
- Все тіло повинне піклуватись про здоров’я кожного органу, – Гал, 6,1.
- Мертвих відсікати, – 1 Кор. 5,13.
- Всупереч законам природи, померлий та відсічений орган може знову видужати та прирости до тіла, – 2 Кор. 2,7.
в) Церква, як Храм Святого Духа, – 1 Кор. 3,16-17.
– Дух Святий, який зійшов на першо-апостольську церкву, приніс Свою силу, та дари, – Дії 1,8.
– Він живе в кожній щиро віруючій людині, – 1 Кор. 12,13.
- Він робить віруючого одним духом з Богом, – 1 Кор. 6,17. (можливо в суті, а більше в цілях).
- Сприяє вирощуванню плодів духа, – Гал. 5,22-23.
- Дає силу свідкувати про Ісуса, – Дії 1,8; Ів.16,8.
- Настановляє служителів, – Єф. 4,11.
- Розподіляє дари, – 1 Кор. 12,11.
- Готує Церкву до зустрічі з Ісусом, – Єф. 4,12-13.
г) Церква, як оливкове дерево, – Рим. 11,17. Воно визначає:
- Довговічність, – деяким 2000 років.
- Вічність, – вічнозелені.
- Невибагливість до умов життя.
- Цінність і постійність плодів.
- Олива, – символ Святого Духа.
- Розростається, – поширення Євангелії.
д) Церква, як наречена Ісуса Христа, – Об.19,7-8. Це визначає:
– Природу церкви, – 2 Пет. 1,4.
– Близість спілкування святих із Христом, – Іс.
- Надію церкви на зустріч з Христом, –
- Ревність церкви про свою готовність зустріти Христа, – Об.19,8
- Майбутній шлюб Христа із Церквою, – Єф. 5,25-32.
е) Церква, як отара Доброго Пастиря, – Дії 20,28.
є) Церква, як Божа будова, Божа нива, – 1 Кор. 3,9.
ж) Церква, як стовп і підвалини правди, – 1 Тим. 3,15.
з) Церква, як царське священство, – 1 Пет.2,9.
і) Церква, як Божа сім’я.