1. Євангелізм.

 А. Євангелія – найбільший подарунок для світу.

  1. Без проповідування Євангелія – не Євангелія.

а) Тоді для світу однаково: що вона є, а що її немає.

  1. Бог чекає проповіді від нас.

а) Ніхто без нас цього робити не буде.

б) Ангел сказав Корнилієві, Савлу кого покликати, а сам нічого не говорив.

Б. Служіння Євангелізму – найбільше.

  1. Благовістя – священнодія, – Рим. 15,16.

В. Чому нам треба благовістити?

  1. Існує реальна небезпека загибелі, – 2 Пет.2,3.
  2. Христос хоче всіх спасти, – 2 Пет.3,9.
  3. Христос проповідував, – Мр.1,14.
  4. Учнів посилав проповідувати, – Мр.6,7-13.

а) Головна радість – спасіння, – Лк.10,20.

  1. Христос повелів апостолам проповідувати, – Мр. 16,15.

а) Ми для цього покликані, – 2 Пет.2,9.

  • Ні в якому іншому служінні не можна так злитись з волею Божою, як в служінні благовістя.
  1. Христос сказав, що Євангелія буде проповідувана, – Мт.24,14.

а) Не залежно від того, як відкликнемось на це ми.

  • Бог знайде собі других. “Якщо вони замовкнуть – каміння кричатиме”, – Лк.19,40.
  1. Назва церкви –УЦХВЕ – зобов’язує.
  2. Перша церква проповідувала, – Дії 8,4.
  3. Проповідь завершить ангел Господній, – Об.14,6.

Г. Про що проповідувати?

  1. Головний предмет проповіді – любов Христа. (Ів.3,16.)

а) Саме залякування Божим судом не дає результату.

  • Якщо і можна попередити про небезпеку, то тільки в контексті Божої любові.

б) Докори також не приносять багато пользи тому, що кожен грішник знає, що він грішник, і сам від того мучиться, що не може звільнитись.

Йому потрібна добра вістка про можливість спасіння.

  1. Необхідність зрозумілості та впливовості євангельської проповіді.

А. Зрозумілість слів.

  1. Не вживати слів іншомовного походження.

а) Якщо вжити необхідно – відразу пояснити його значення.

  1. Не вживати незрозумілих людям біблійних слів та виразів, наприклад:

а) “Обмиті кров’ю”, “Жертва жива”, “Померти з Христом”.

  • Застосувавши такий вираз, обов’язково потрібно пояснити його значення тому, що можливі два негативних ефекти:

люди можуть нічого не зрозуміти,

люди можуть налякатись.

б) “Благодать”, “Спасіння”,

  • Навіть такі вирази потребують пояснення
    1. В поясненнях цих виразів може критись головна цінність проповіді.

Б. Зрозумілість думок.

  1. Мислення віруючого і невіруючого – різні. Це проблема порозуміння.

“Християнин через 10 років стає непридатний для євангелізації”. (Бонке).

  1. Євангеліст повинен вміти мислити так, як мислить невіруюча людина.

а) Як дивиться на речі невіруючий,

б) Які цінності в невіруючого,

  • інакше вони будуть говорити різними мовами і один одного не зрозуміють.

в) Як розставлені пріоритети в невіруючого.

  • Щоб витягнути когось із ями, потрібно опустити в яму шнурок свого мислення.

В. Взяття бастіонів.

  1. Людина – твердиня з трьома бастіонами: Розум, почуття, воля.

а) Розум.

–  Перша задача проповідника, – подолати скептицизм і упереджену недовіру слухача.

сторонніми прикладами,

закономірностями законів життя,

беззаперечними фактами,

логічними доказами, – Дії. 18,4;

–  Говориться спокійно, переконливо.

б) Почуття.

–  Друга ціль, пом’якшити затверділість сердець,

розкриттям загрозливості становища,

розкриттям виновності людини,

словами про любов Бога, жертву Ісуса,

можна використати життєвий приклад, що здатний розжалобити (цим дуже не захоплюватись).

Приклади: Дії. 2,37; Єздра 10,1.

в) Воля.

– Тут застосовуються заклики, повеління, заохочення.

Наприклад:  2 Кор.5,20; Дії 17,30-31; 3,19.

Г. Проповідь в силі Святого Духа.

  1. Принцип: “Працювати так, ніби все залежить від нас; розуміти, що все залежить від Господа”, – Ів.15,5.
  1. Христос повелів апостолам: Дії 1,4-8.

а) Саме глупе – виправдовувати безсилля.

  1. Як відрізнити проповідь в силі Святого Духа, від проповіді без такої?

а) Можна думати що:

  • в сильному крику,
  • у швидкості мови,
  • у великій мудрості, що й зрозуміти важко, – 1 Кор.2,1-2.

Павло не хизувався своєю мудрістю, чи освітою.

Проповідь не повинна базуватись на філософії. Хоча деякі її елементи можна використати для роз’яснення деяких євангельських істин.

  • у великій емоційності,
  • в логічності викладу.

Все це цінні показники, використані в міру. При наповненні Святим Духом частково все це проявляється, та головне не в цьому.

б) Дія Святого Духа головним чином проявляється в його дії на слухачів.

  • Як видима дія вітру, – Ів.3,8.
  • Як дія пара в локомотиві. (Свист і рух).
  • Як різниця між бойовими, та холостими патронами.

Однакові звук, віддача, дим.

Дія від цього на інших відсутня.

  • Сила – сила, якщо немає результатів.
  • Сила Божа, це підтвердження Богом наших слів, та вчинків.

Приклади: – при дії Святого Духа люди каялись та плакали ще до того, як проповідник сказав перше слово;

– Бог оздоровлював без повелінь проповідника, просто під час проповіді.

в) Не існує якоїсь інструкції, як проповідувати в силі Святого Духа.

  • Силу потрібно отримати від Бога.

Постійною спрагою, бажання дії Святого Духа переважає над усіма цінностями.

Постійною молитвою,

* не молишся, не наповнишся добрим нічим.

Святим життям перед Богом.

г) Сила Духа названа вогнем, – Лк.12,49; Мт.3,11; 1 Цар.18,31-39.

  • Вогонь падає на жертву, – 1 Цар.18,31-39.
  • Ап. Павло закликає, – Рим.12,1-2.

Бог не дає вогню для нашого задоволення, чи забавок.

  1. Із силою Святого Духа. Дії 1,4-8.
  2. Як розпізнати дію сили Святого Духа?

а) Її дія, це

– не крик,

– не швидкість мови,

– не надмірна емоційність,

– не велика мудрість,

– не логічність побудови проповіді

(хоча всі ці елементи до деякої міри бувають присутні при дії Святого Духа).

б) Присутність Святого Духа можна зауважити по результатах проповіді.

  • Як дія вітру, – Ів.3,8;
  • Як дія пара в локомотиві; (можна випустити весь пар через свист).
  • Як різниця між бойовими, та холостими патронами.

в) Не існує інструкції як проповідувати в силі Святого Духа, цьому не можливо навчитись.

Силу потрібно отримати від Бога через:

  • сердечну спрагу, – Ів. 7,37-39;
  • постійністю в молитві, – Рим.12,12;
  • посвяченим життям, – 2 Тим.2,21.

г) Сила Святого Духа названа:

–     вогнем, – Лк.12,49; Мт.3,11;

Вогонь падає на жертву, – 1 Цар.18,31-39.

Ап. Павло закликає, – Рим.12,1-2.

  • Голуб злетів на ягня, – Мт.3,16.

“Я посилаю вас, як овець серед вовків”, – Мт.10,16.

  • Сила Божа 3дійснюється в немочі, – 2 Кор.12,9.

“Коли я немічний – тоді я сильний”. 2 Кор.12,10.

Заключення.

  • Ясність;
  • Переконливість;
  • Впливовість;
  • В силі Святого Духа.

Коментарі закриті