Тема присвячена базовим принципам Божественності Христа. Його Людську природу, та Божественність Святого Духа будемо розглядати, як окремі теми зустрічей. Божественність Ісуса Христа є фундаментальною доктриною християнства. Попри те, що Христос прийшов на землю Людиною, Він також був і є Богом. Докази цього, ми знаходимо на сторінках Божого Слова.

Слово «Бог» («Теос») стосується Самого Христа. В Старому Заповіті це слово вживається у значенні Бога-Творця неба та землі, Який править всесвітом.

Івана 1:1 – Біблія говорить про те, що спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.

Вірш 3 – Все, що почало існувати почалось саме з Нього.

Вірш 10 – Світ через Нього почав існувати, і Він прийшов у світ.

Вірш 14, як підсумок говорить про те, що це Слово (Бог) стало тілом і люди бачили Його славу, яка була славою Бога Отця.

Вірш 18 – Христос (Бог-Син), який вічно існував у лоні Бога-Отця, явив нам Отця. Це говорить про те, що Бог-Син та Бог-Отець єдині, хоча і різні Особистості Божественної Трійці.

Христос Сам називає Себе Єдиним з Богом-Отцем – Івана 10:30 та Івана 14:8-11

Саме за ці слова Христа хотіли вбити релігійні люди – Івана 10:31-33. Вони звинуватили Христа, що Той робить Себе Богом.

Івана 8:57 та Вих.3:14 – Христос Сам називає Себе «Сущий». Це те ім’я, Яким Бог відкрився Мойсею.

Івана 20:28-29 – Учень Фома визнає Христа Богом, що Ісус не заперечує.

Рим. 9:5 – Апостол Павло по натхненню Святого Духа пише про Христа, як про Бога, який править всім творінням.

Тит. 2:13-14 – Христос – великий Бог, Який віддав Себе Самого у жертву за гріхи людства.

Євр.1:3-7 – Ісус – Бог, Який тримає все Своїм словом і Якому поклоняться ангели.

Євр.1:8-10 – Автор послання до Євреїв показує Божественність Отця та Божественність Сина у творіння та вічному правлінні.

Пс.45(укр.), 44 (рос.):6-8 – Пророцтво про Христа

1 Пет.1:1-4 – Апостол називає себе рабом Христа, та пише про Божественну силу Христа та Боже єство Христа.

Слово «Господь» у значенні слова «Ягве» та «Єгова» у Старому Заповіті вживається 6814 разів і означає Творець неба та землі, Всемогутній Бог. У Новому Заповіті старозавітне слово «Господь» – «Ягве», часто вживали стосовно Христа – Луки 2:11; Луки 1:43; Мт.3:3; 1Кор.8:6; 12:3; Євр.1:10-12; Об.19:16; Мт.22:44 та ін.

1Тим.3:16 – Біблія говорить про те, що Бог прийшов у тілі.

Ісая 9:6-7 – пророцтво приходу та правління Христа, як Бога.

Коментарі закриті