1. Ми врятовані не справами, а жертвою Христа
Матвія 5:3.
Убогість – це неможливість допомогти собі.
Духовні дисципліни належать до сфери освячення, а не виправдання.
Ми маємо прихильність Святого Бога, Який ненавидить гріх. Через самодостатню жертву Ісуса Христа всі наші добрі справи, Богошукання й трансформація – це складова не спасіння та прихильності Бога до нас, а освячення.
На основі чого ми маємо обітницю вічного життя? Через віру в Христа. Добрі вчинки – це наша вдячність. Ми маємо Божу прихильність до нас через жертву Христа і цього достатньо. Водночас, наступний крок – наше освячення, тобто трансформація в Христа.
Ми не одні займаємося питанням свого освячення. В тандемі з Духом Святим ми робимо себе схожими на Христа.
Ефесян 2:8-9.
Ваші найгірші дні ніколи не будуть настільки поганими, щоб ви опинилися поза досяжністю Божої благодаті. А ваші найкращі дні ніколи не будуть настільки хорошими, щоб ви перестали потребувати Божої благодаті.
Галатів 3:26-27.
Бог дивиться на нас через Христа. Ми виправдовуємось не нашою праведністю, а Його. Нам необхідно підходити до пошуку Бога з точки зору власної потреби, а не виконання закону.
У чому наша потреба?
Буття 8:21; Римлянам 7:22-25.
У кожного з нас є гріховні бажання і вони не зникнуть повністю, однак ми повинні продовжувати щоденну боротьбу з ними.
Ми потребуємо особистого часу з Богом, бо тільки з Ним ми можемо жити по-духу, а не по схильностям гріховної природи.
Чи вважали ви колись, що здобудете Божу прихильність завдяки зразковій поведінці християнина? Якщо так, чи змінилася ваша думка?
Завдяки чому ми отримуємо прощення гріхів і життя вічне? Чи важливі при цьому добрі справи?
На вашу думку, гріховна природа людини зможе повністю зникнути після навернення до Бога? Якщо ні, то як нам з нею далі жити і перемагати?
2. Дух бажає противного тілу
Від Іоана 15:5.
Ми не є лозою, ми галуззя, які потребують бути на лозі, щоб жити і давати плід. Ми всихаємо без лози. Бог інколи дозволяє нам почати «всихати», коли ми не на лозі, щоб усвідомили нашу залежність від Нього.
Що означає «всихати»? Це духовний регрес, коли ми духовно слабкі. Інколи Бог допускає, щоб ми розчарувалися в собі, щоб зрозуміли: ми вбогі духом.
Луки 4:1, 14.
Ісус був «сповнений» Духа Святого до того, як пішов у пустелю. А коли Він вийшов з пустелі, перемігши, написано, що Він став «могутній» Духом.
Як Ісус у Гефсиманії стимулює учнів продовжувати молитись?
Матвія 26:40-41.
У нас завжди є боротьба тіла та духа. Коли немає духовних сил, то «падає» й тіло, тому що і так слабке. Натомість молитва підсилює наш дух.
Як Христос пояснює нашу залежність від Бога в прикладі з виноградною лозою і віттям? Що стається з християнином, який перестає «бути на лозі»?
Якщо християнин духовно впав, не перебуває на лозі, чи може він знову прищепитися? Що для цього потрібно?
Завдяки чому Ісус переміг диявола в пустелі? В чому полягає наша сила перемагати спокуси і випробування?
Яку роль відіграє регулярна молитва в нашому практичному християнському житті ?
Чи вдається вам перемагати свої гріховні бажання? Що вам допомагає?
3. Особистий час з Богом – наш пріоритет
Особистий час з Богом не завжди легкий чи комфортний, але завжди необхідний, тому його потрібно виділяти.
Якщо час з Богом не освячений, а на одному рівні з усім іншим, він буде програвати конкуренцію більш яскравим, легким і комфортним речам, чим можна зайнятись.
Як ви гадаєте, чи достатньо для близьких стосунків з Богом, провадити з Ним час лише в церкві?
Чи приймає Господь таку жертву від нас за повноцінну? Якщо ні, то яку жертву Він від нас очікує?
На вашу думку, чому особистий час з Богом повинен бути освяченим? Як ви розумієте слово «освячений»?
Які речі у вашому щоденному житті «крадуть» час з Богом? Що варто зробити, щоб час з Богом став нашим пріоритетом?
Висновки: Нам необхідно шукати Бога не задля виконання закону, а тому що ми щиро прагнемо пізнати Його ще більше. У боротьбі тіла з духом ключову роль грає стан нашого молитовного життя. Особистий час з Богом повинен стати для нас пріоритетом, щоб не програвати конкуренцію більш яскравим, легким і комфортним речам у нашому житті.