1. Прообрази жертви Ісуса Христа у випробуванні Авраама

Буття 22:1-2.

Випробування Авраама було на межі людських можливостей, проте він не сперечався з Богом, знаючи, що Ісаак стане сином, через якого Бог розмножить його рід.

Від Івана 10:27.

Авраам не сумнівався, що до нього говорить Бог, тому що мав особисті стосунки з Ним і знав Його голос. Нам не потрібно знати всі голоси лукавого, щоб розрізняти їх, нам необхідно знати один голос – голос Божий.

Бог хотів побачити від Авраама послух. Авраам мав принести в жертву Богу саме сина Ісаака, що став прообразом Ісуса – непорочного агнця. Також не менш важливим стало місце, де Авраам повинен був покласти сина свого на жертовник, це повинна була бути земля Моріяа.

2 Хронік 3:1.

Гора Моріяа – це храмова гора, де був збудований храм Господній. Земля Моріяа знаходиться в Єрусалимі, саме туди Авраам прямував за словом Божим, щоб принести його у всепалення.

Буття 22:3-4, Івана 19:17-18.

Бог показав Аврааму якою повинна бути гора для його жертви. Ця гора стала прообразом Голгофи, де відбулась жертва Сина Божого дві тисячі років поспіль. Це було перше явне знамення майбутньої жертви Ісуса Христа.

Буття 22:5-8.

Авраам поклав на сина тяжкі для нього дрова. Це також є прообраз Спасителя, що ніс дерев’яний хрест по дорозі до Голгофи.

“І йшли далі обоє разом”. Ця цитата нагадує нам, що Бог-Отець також завжди перебував поруч з Христом, Отець  покинув Сина лише, коли Ісус взяв на себе гріхи всього людства.

Буття 22:10-12.

Бог зупинив Авраама, бо не жадав нічиєї смерті, але хотів побачити вірність Авраама і продемонструвати її нам. А також залишити людству знамено майбутньої жертви Його сина.

Чому Авраам не сумнівався в тому,  що до нього говорить Господь?

Чому Бог вказав Аврааму саме гору Морійя?

Навіщо Авраам поклав дрова на сина? Що це за прообраз?

Які паралелі можна провести між Ісааком та Ісусом?

Для чого Бог дав таке випробування Аврааму?

Чого навчитися у випробуванні Авраама можемо ми?

 

  1. Вірність Богу Авраама

Буття 22:15-18.

Бог вкотре дає непорушну обіцянку Аврааму, що благословить і розмножить потомство його, немов зорі на небі, оскільки той пройшов з покірністю випробування.

Якщо ми не шкодуємо нічого для Бога, то і Бог не пошкодує для нас.

“І благословляться у насінні твоєму всі народи землі” – це насіння є Господь, бо Він є прямим нащадком Авраама за тілом, а по Духу – Бог.

Авраам жертвою довів Богу свою вірність, тому що не пошкодував навіть сина свого єдиного.

Євреїв 11:17-19.

Авраам довіряв Богу, тому що він був упевнений, що Бог має силу і з мертвих воскресити сина. Ісаак став прообразом жертви Ісуса Христа, яку Бог в силах воскресити.

Маючи обітницю, Авраам приніс Ісаака в жертву, приніс єдинородного, про якого було сказано: «Від Ісаака народиться тобі потомство».

Бог декілька разів наголошував Авраамові на тому, що його син породить велике потомство, саме через це Авраам мав непохитність віри.

Чому Авраам мав таку довіру Богу, що готовий був принести сина в жертву Богу? (Він вірив, що Бог воскресить Ісаака)

Чому Авраам повинен був принести в жертву саме Ісаака, чому не Ізмаїла?

Чи завжди Бог вірний своїм обіцянкам?

Чи були у вас приклади з життя, коли потрібно було доводити своїми діями вірність Богові?

Що особисто для тебе означає “знамення Голгофської жертви”?

Що нам необхідно для того, щоб наслідувати приклад Авраама? Як виховати в собі таку ж непохитну віру Богові?

 

Висновки: жертва  Авраама стала прообразом жертви нашого Отця, який віддав на смерть Ісуса Христа. Віра Авраама, яка базувалася на слові Божому, стала основою Божої обітниці та благословення його нащадків. Ми повинні мати спільність з Богом, щоб знати Його голос і бути вірними Йому.

 

 

Коментарі закриті