Івана 12:12-19.
Дорогою в Єрусалим йшли Ісус, Його учні, народ, фарисеї та осел, який віз Христа. Для кожного з них в’їзд Христа в Єрусалим мав своє значення.
- Для Христа.
Для Христа ця дорога – це звершення місії та призначення. Прямуючи в Єрусалим, він виконував Свою місію. Христос залишив Небо, Свою славу та опустився на грішну землю, де царює зло. Він зійшов на рівень людини, щоб стати їй зрозумілим. Ісус пройшов через хрест, страждання та виконав Свою місію. Навіть перебуваючи на хресті в муках, Він продовжував спасати людей виконуючи Свою місію.
Для кожного з нас є одна спільна місія, не залежно від того який ми маємо дар та покликання, – проповідувати Євангелія для спасіння людей.
В чому полягала місія Христа? Як місія Христа впливала на Його життя?
В чому полягає наша місія на Землі?
Чи наше земне життя є дорогою нашої місії?
- Для учнів.
Для учнів це дорога досвіду та пізнання. Слідуючи за Ісусом учні до кінця не розуміли місії Христа й свого покликання, вони вчилися, набували певного досвіду, переживали і страх, і духовне піднесення. Вони пізнавали істину, правду, Бога, самих себе. Потім прийшов час, коли учні почали практикувати те, чому навчилися від Христа.
Чи дбаємо ми про пізнання? Чи є наша життєва дорога – дорогою пізнання Господа, Його волі, своєї місії й т.д.? Коли ми пізнаємо Бога, наше серце буде горіти, щоб передати це пізнання іншим. Місія та пізнання одне без одного не працює.
Чи цікаво для вас пізнавати Господа? Чому?
Чи можливо виконати свою місію без пізнання Бога? Чому?
- Для народу.
Для народу – це дорога захоплення та людського поклоніння. Вони вийшли зустрічати Ісуса, бо почули, що йде Той, Хто Лазаря воскресив з мертвих. Але ці люди через декілька днів кричали: «Хай буде розп’ятий!», бо у них з’явилося інше захоплення.
Якщо ми обираємо дорогу захоплення – це буде не вірний шлях. Захоплення, як емоція, – це тимчасове явище, нестабільне. Деякий час люди можуть дивуватися якомусь вмінню, чуду, явищу, але якщо цей подив не перейшов у віру та пізнання, на цьому все закінчиться. Чудеса збирають людей – але не змінюють їхнє серце.
Коли в наше серце проникає Слово Боже та розчиняється вірою, коли ми отримуємо особисте відкриття від Бога, це те, що буде тримати нас все життя з Богом. Божі чудеса в нашому житті підбадьорюють нас, але відкриття від Бога дають нам дорогу. Наша дорога – це постійні взаємини з Богом.
У народу була недостача пізнання Бога. Якщо ми недостатньо пізнаємо Бога – це може бути причиною втрати стосунків з Богом.
Як ви гадаєте, чому багатотисячні натовпи людей, які ходили за Ісусом й бачачи чудеса, не стали Його учнями?
Чи є помилкою, коли християнин наріжним каменем своєї віри робить чудеса та знамена? Чому?
- Для осла.
Для осла – це дорога служіння. Він нічого не розумів, що відбувається, просто послужив Христу короткий час та отримав порцію слави. Коли Бог дає вам можливість послужити Йому, зробіть це. Бог прославиться завдяки вам та ви також перебуватимете в Божій славі. Служіння Богу – це шлях, який веде в небесний Єрусалим.
Чи були у вашому житті моменти, події, через які Бог по-особливому прославлявся? Поділіться цим свідченням.
Як ми маємо ставитися до людської слави в наш бік, коли Бог через нас являє Свою славу?
- Для фарисеїв.
Для фарисеїв – це дорога втрати та підозри. Фарисеї бачили в Ісусі ворога, бо весь народ пішов за Христом, а не за ними. Вони втрачали певний вплив, владу та заздрили Христу.
Чому фарисеї переслідували Христа? Чому вони не змогли пізнати Божої дороги?
Висновки: Ми теж йдемо в Єрусалим, але небесний та вічний. Важливо, щоб ми обирали правильний шлях. Наша дорога до Небесного Єрусалиму – це дорога місії, пізнання та служіння. Обирайте цей шлях й Бог буде з вами. Станьте частиною великої Божої справи.