Мт. 24:12. Наше спасіння залежить не тільки від віри, але й від любові. Якщо в серці немає любові, там гніздяться нарікання, образи, невдоволення та бунт.
Чи перевіряєте ви своє серце щодо його наповнення? Що є показником того, що людина має любов Божу?
- Нарікання – бунт проти Бога.
Чис.13:25-33. Десять чоловік із дванадцяти посланих розпускали недобрі чутки, чим підбурювали народ проти Мойсея і Бога.
Чис. 14:1-5. В результаті десять чоловік ввели народ у зневіру і гріх. Вся ізраїлева громада повірила десятьом вивідувачам, а не Калеву й Ісусу. Їх наповнив страх. Вони зневірилися в тому, що зможуть посісти край, який дає Господь, і стали нарікати на Мойсея і Аарона. Нарікання, образа, бунт, страх – це ознака зневіри. Вони вийшли з Єгипту, але Єгипет не вийшов з їхніх сердець. Вони залишалися рабами у своїх серцях.
Чис. 14:6-9. Двоє вивідувачів із дванадцяти мали іншу думку щодо землі, яку вивідували. Вони були впевненні, що Ізраїль посяде ту землю і вмовляли народ не бунтувати проти Бога. Вони вбачали перевагу не в фізичній силі (фортеці, велетні), а в духовній – «Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх».
Чи дійсно в землі, яку вони вивідували, були серйозні перешкоди для її опанування? (для людини так, але не для Бога)
Чому в Ісуса Навина і Калева була інша реакція на побачене? (віра і довіра Богу)
Проти кого насправді бунтував народ? (проти Бога)
На основі яких джерел ми сьогодні формуємо своє бачення нашого майбутнього і сьогодення?
Чому ми можемо повчитися у Ісуса і Калева для нашого життя?
- Наслідки нарікання.
Чис. 14:10. Вся громада Ізраїлева постала проти двох віруючих і хотіла їх вбити. Нарікання призвело до ненависті і вбивства, яке Господь зупинив. Нарікання – вияв злоби, зневіри і повного заблудження.
Чис. 14:11-12. Бог є многомилостивий і довготерпеливий, багато разів являв Ізраїлю Свою славу. Але через їхній бунт і нарікання Він хотів винищити весь народ. Мойсей їх вимолив. Господь простив, але без покарання не залишив.
Чис. 14:28-38. Бог чинить по правді. Десять чоловік, які пустили злі чутки, повмирали від порази відразу. А решта народу, які нарікали, від 20 років і старше, вмерли в пустині протягом 40 років. Нарікання призвело до страждань і навіть скорочення життя. Бог мав інший план для них, але вчинив народу згідно з їхніми словами. Нарікання забрало ціль, до якої йшов народ Ізраїльський. Зневіра – це шлях до погибелі.
Чому наше нарікання ображає Бога?
Чи може людина, яка нарікає, досягнути цілі, яку приготував їй Бог?
- Життя без нарікання.
Пс. 31:9. У нашому житті Бог через різні обставини, і навіть хвороби, буде смиряти і змінювати наші серця, готуючи нас до служіння і Царства Божого. Але ці обставини не повинні стати приводом для нарікання, невдоволення і бунту.
Мт. 11:28-29. Смирення і спокій є тільки у Христі. Будь-яке нарікання роз’їдає нашу душу і тіло. Бунт проти Бога – це бунт проти себе, свого здоров’я і щасливої долі. Земля обітована є прообразом Царства Небесного. Як бунтівники тоді не ввійшли в земний Ханаан, так бунтівники сьогодні не ввійдуть в Небесний Ханаан.
Чи віримо ми сьогодні в те, що Бог нас проведе через все і дасть перемогу?
Кому ми довіряємо: Богу чи «десятьом вивідувачам»?
Чи долають вас нарікання? Як ви з ними боритеся?
Висновки: Нарікання і невдоволення руйнують Божу віру і є перешкодою до Царства Божого. У Христі лиш є наш мир і спокій і задоволення життям.