Недільне служіння розпочалося піснею "Час Господа прославляти". Так дісно, як підмітив брат Валерій, що ми пришли сюди, щоб віддати хвалу Богу за те, що Він зробив для нас на цій неділі.

Пастор Петро Васильович закликав до молитви за уздоровлення зачитавши текст із Євангелії від Луки 5:17-25. Зазначено, що там де Ісус Христос там є свобода, зцілення, мир. І для того, щоб Бог діяв потрібна віра. Перше: це може бути віра наша, а друге: це віра може бути інших. Є друзі, церква, по вірі яких Бог уздоровляє. Ми це бачимо на прикладі історії про друзів та розслабленого.

Секісов Валерій (проповідь)

Наше життя тісно пов’язане з тими рішеннями які ми приймаємо. Ми приймаємо багато рішень : одружитись, вийти заміж, переїхати жити. Ці рішення впливають на наші обставини в житті, на те з ким ми будемо спілкуватись, як взагалі піде далі наше життя. Але деякі проблеми, які були в нас, деякі слабкі сторони вони не змінились. Все ж таки такі рішення є досить важливими, хоча часто ми визнаємо, що деякі проблеми, які були в нас, деякі сторони вони залишились такими як і були, не дивлячись на те, що ми переїхали в інше місто, знайшли нову роботу, з’явилися нові друзі. Зовнішні рішення, це ще не ті рішення, що змінять нас зсередини.

«Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить, і не стоїть на дорозі грішних, і не сидить на сидінні злоріків, та в Законі Господнім його насолода, і про Закон Його вдень та вночі він роздумує! І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене, що родить свій плід своєчасно, і що листя не в'яне його, і все, що він чинить, щаститься йому!» (Псалом 1: 1-3)

Тут не написано «не ходи на раду несправедливих»,а написано «щасливий той, хто не ходить». Господь дає нам вибір: є два шляхи, ти вибирай яким тобі йти. Але якщо ти підеш цим шляхом, то ти будеш щасливий, благословенний , твоє життя зміниться, будеш мати мир, хорошу сім’ю, бо ти будеш виконувати Божу волю. З іншого боку ми перебільшуємо роблячи неправильний вибір. Деякі віруючі розуміють, що вони зробили неправильний вибір. Але є хороша новина для християн, її суть полягає в тому, що Господь не залишить тебе, якщо Він тебе спас. Він буде турбувати твоє серце, і якщо навіть ти зробиш неправильний вибір, Він все одно буде нагадувати тобі про вірний шлях. І можливо тільки тоді, коли ти остаточно закриєш двері свого серця, тільки тоді ти перестанеш чути Божий голос. І врешті-решт Він направить тебе, допоможе тобі зробити правильний вибір. 


1.Піти із чужої території, із царства темряви. (вірш 1)

Спочатку нам важливо сказати слово «ні», перш ніж ми скажемо «так». Іноді ми пасивні, щоб видалити щось із свого життя, іноді нам не вистачає наполегливості, волі сказати «ні» певним речам. Ми говоримо Господу «так», але якщо ми не скажемо «ні» певним речам, то це не принесе нам великого успіху в нашому житті. Ми будемо постійно хитатися і йти то назад то вперед і це буде для нас як марнота. Ми скажемо, чому так все відбувається? Тому що ми ще не пішли з тих місць, де Господь не хоче нас бачити. Автор Псалму говорить «Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить…»

«Ходити» значить жити. Життя – це путь. По якому шляху ти йдеш, так ти і живеш. Давид, автор Псалму говорить, що блажен ти, якщо ти не живеш так як тобі говорять інші, несправедливі люди, цей світ. Блажен ти, якщо ти не піддаєшся суспільному впливу. Але нам потрібно визнати, що те, що говорять інші має вплив на нас. І ми ходимо так, так говорять нам інші. Але Слово Боже закликає нас, що ми пішли з того місця де нам говорять поступати не так як хоче Господь. Далі написано , що блажен чоловік який не стоїть на шляху грішних. Цікаве порівняння, метафора: ми можемо уявити людину, яка стоїть просто на дорозі, мов би вона щось чекає. Що це може значити? Чому іноді , віруючі, можуть стояти не в тих місцях. Вони знаходяться в тому місці, мов би чекають, що їх хтось візьме за руку і скаже «Пішли!». Але хто може прийти до тебе на шляху грішних? Хто може повести тебе? Господь? Ні Він не ходить на цьому шляху. Тоді може статися те, що тебе можуть заманити чужим голосом, тебе можуть увести від Бога. Просто в цей момент ми мов би відкриваємось різним спокусам, впливу, думкам різних людей, коли ми стоїмо і не приймаємо рішення. Іноді ми молимось «Господь, спаси мене, бо я відчуваю, що я в проблемі». Але Господь може просто проговорити до нас «Чому ти знаходишся там? Чому ти дозволяєш цим речам впливати на твоє життя? Чому ти відкриваєш своє серце для цього впливу? Чому ти знаходишся в середовищі, де ця спокуса сильніша за тебе?». Ми розуміємо, що спокуси можуть бути досить різні.

Дійсно, в кожного з нас є вразливе місце, слабке. І ми чинимо абсолютно не мудро, коли відкриваємо своє серце для стріл диявола.

Далі написано «блажен що … не сидить на сидінні злоріків». Сидіти, тобто займати певне місце, це значить відпочивати, відчувати себе там комфортно, приємно в цьому колі людей. На жаль, так буває, якщо в нас є вразливе місце, якщо ми схильні до якоїсь вади, то часто ми шукаємо тих людей і знаходимо, що в тому соці і варяться. Що робити нам, коли ми відчуваємо, що щось впливає на наше життя, ми відчуваємо не Божий вплив, то нам треба просто встати і піти. Встати і сказати, що я більше не хочу піддаватися впливу. Сьогодні ми можемо піддаватися різному впливу, це - наша компанія, ТV, Інтернет, радіо і т.д. Можемо ми серед тисячі голосів почути голос Божий?

2. Прийняти Слово від Господа. (вірш 2)

Мало просто сказати «ні». Якщо наш дім буде порожнім, що буде з нами? Прийняти Слово, що змінить наше життя. Часто ми змінюємося своїми зусиллями, але цього надовго не хватає. Ми не відчуваємо, що в нас немає сил, ми нічого не прийняли, в нас немає влади боротися з цими спокусами. Ісус перемагав диявола Словом.

Бог створив світ словом. Слово Боже не просто інформація, це Його сила перетворення в нашому житті. Його Слово надає нам силу, але не кожен раз, коли ми читаємо за звичкою, але коли ми в покорі, смиренні перед Богом, приймаємо Його Слово. Тоді Воно змінює нас. Тут написано «…в Законі Господнім його насолода…». В Законі Господа повинна бути твоя воля. Ти не можеш получити від Бога Слово, яке здійснить в твоєму житті зміни, якщо ти просто читаєш Біблію і водночас дивишся телевізор, в той час коли ти займаєшся іншими справами, ти повинен бути в цьому Слові, ти повинен підкорити своє серце цьому Слові, ти повинен насолоджуватися цим Словом.

 «…і про Закон Його вдень та вночі він роздумує…». Ми роздумуємо, тоді коли ми вирішуємо як нам поступити. Ми починаємо думати, як нам використати це. Якщо ми не роздумуємо над Словом, не знаємо як використати Його в нашому житті, то ми просто не беремо Його до своєї уваги.

Прийняти Слово ми можемо:

1. Упокорившись перед Богом, очікувати цього Слова..

2. Роздумувати про Нього вдень і вночі, як написано.

«…і він буде » - це в майбутньому, якщо він зробить ті кроки, тобто нам важливо не тільки прийняти Слово Боже, але ще й залишитись в Ньому, перебувати в Ньому. Тут використовується гарний приклад, що дерево над водним потоком посаджене воно , як правило, росте все життя на одному місці. Якщо тільки людина візьме нас і пересадить на інше місце. Напевно, так і Господь колись пересадив нас до потоків води. Ця метафора говорить про важливу істину - постійність, перебування. Дерево залишається на своєму місці. Чи залишаємось ми з Господом кожен день? Чи залишаємось ми в Його Слові? Чи залишаємось ми вірні тій праці,що виконуємо? Якщо дерево часто пересаджувати, то воно не буде плідно рости, дереву потрібна стабільність. Якщо сьогодні ми тут, завтра там…Можемо ми тоді принести плід для Бога?

Тут говориться три речі, про людину, що залишиться. 

По-перше, він буде приносити плід свій своєчасно.

Далі було розпочато другу частину служіння -Причастя, спомин смерті Ісуса Христа.